Фото

Фото

четвер, 31 грудня 2015 р.

Новорічна казка

Нарешті й до її містечка прийшла справжня зима. Випав лапатий, розлогий сніг, мороз затято лоскотав щічки, а в будинках господині прибиралися й готували святкову вечерю. 
До затишної оселі Міланки сьогодні завітає багато поважних гостей. Недаремно матуся зранку заплела її неслухнянене волосся в довгі коси, із яких виклала візерунок. Тільки давили шпильки дівчинці, від такої краси свербіла, навіть боліла голова. Сукню Міланці теж одягли нову. Татко привіз із-за кордону. Ніжно-блакитну. Колір личив до завжди з подивом розкритих на увесь білий світ оченят. До такої вишуканості пасували сатинові балетки, виготовлені взагалі на замовлення - занадто тендітну й маленьку ніжку мало дівча.

понеділок, 28 грудня 2015 р.

Спекотна пора виставлення оцінок

Щойно прочитала на ФБ статтю щодо оцінок та калічення ними дітей. Сама повернулася з роботи, де сиділа з калькулятором, щоб вирахувати середнє арифметичне й поставити тематичну, а потім семестровий бал. У мене мерехтять перед очима цифри, але я розумію, наскільки ці шістки, сімки чи вісімки потрібні дитині. Навіть, знаєте, минулого року робила зі старшокласниками соцопитування, чи потрібні взагалі оцінки в школі, чи краще просто усім "молодець", а ЗНО покаже об"єктивний результат. Була здивована. Діти хочуть оцінок! Бо це їх стимулює.  ( А ще мені вкрай подобається фото вчительки) Цікаво, де взяли?))))))))

вівторок, 22 грудня 2015 р.

Українська Жорж Санд

Дехто стидається української класики, хтось сковує стереотипними путами творчі особистості письменників. На жаль, у минулому лишилися белетризовані біографії. Ще в студентстві мене зацікавила маловідома творчість М.Вілінської та її перегук з новелістикою Лесі Українки, пізніше відкрила для себе  В.Домонтовича. У магістерській роботі вдалося поєднати ці  персоналії.

субота, 19 грудня 2015 р.

А Ви написали лист Миколаю?

Сьогодні особливий день, і ніч була чарівна, сповнена надій на диво. Зранку кожна дитина зазирнула під подушку з метою знайти подарунок. Напередодні майже з усіма класами писали листи. Діти змінилися... Вони вже не просять ні ґаджетів, ні девайсів, натомість чекають миру, любові, добра. Ось якби ті, від кого залежить наша доля, майбутнє дітей, зачитали ці листи... 
Говорять, що в передріздвяні  дні небо відкрите до наших молитв, звідти спостерігають за нашими справами. Загадаймо "правильні" бажання... Можливо, наша спільна  молитва допоможе. 

неділя, 13 грудня 2015 р.

День благодійності

Сьогодні день благодійності. Це спонукає до роздумів... Благодійність... Доброчинність... Для цього не день потрібен, а ціле життя. Життя не заради власного іміджу, а заради справжнього добра. Приємно, що є такі люди, які, справді, цьому присвятили власне життя, поєднали з творчою кар"єрою. Якщо зазирнути в тлумачний словник української мови, то можна знайти багато слів, пов"язаних із "добром", - це і милосердя, і гуманізм, і меценацтво, і доброчинність.

День народження трагічного українського романтика



Друзі знали М.Хвильового як веселого комунікабельного чоловіка, а читачі як філігранно-вишуканого елітарного романтика-трагіка. Такої стилістики українська література до нього, певне, ще не бачила? Чи зустрічалася з подібним європейська? Найпромовистіше про митця розкажуть його ж цитати:

неділя, 6 грудня 2015 р.

Заради чого працює вчитель?


Мої друзі часто запитують: "Що ти робиш у школі?" "Ти редактор - іди працювати в котрийсь журнал". "Ти юрист - це ж престижно!" 
Натомість продовжую 10-ий рік працювати звичайним провінційним учителем. При цьому, щороку ставлю собі мету, чого маю досягнути, щоб школа відпустила. Цього літа моя випускниця перевершила мій результат  на ЗНО з української мови та літератури: 198 (мій) - 198, 5 її. Отже, виховала розумніших за себе. 
Мій випуск 2014 (учитель мови, обох літератур/ класний керівник/ друг за сумісництвом) теж значно талановитіший за свого педагога, принаймні декотрі з них точно.
Я пишу про це тут, бо знаю, що мій блог відвідують мої викладачі,  креативні сучасні педагоги, сподіваюся, що хтось із письменників. Я прошу Вас звернути увагу на цю обдаровану юнь. Як педагог уклала все, що могла. Їх творчість, як на мене, не банальне графоманство. Це креатив. Андеграунд. Це мислення молоді сьогодення. Якщо можете підтримати, допомогти, підказати, порадити, буду вдячна. А поки (зі згоди авторів) публікую тексти.

Світова слава української музики

Чи має хто сумніви в тому, що українська мова є однією з наймилозвучніших у світі?  Мабуть, уже ніхто. Отже, й  знайшла вона плідне відтворення в музиці. Ми часто стидаємося свого рідного, а виявляється митці Голлівуду якраз і є поціновувачами української культури. Не вірите - дивіться самі!

субота, 5 грудня 2015 р.

Учительські амбіції або шлях до тріумфу

Сьогодні модно говорити про реформу освіти. Мені це певним чином нагадує тему "Узгоджене - неузгоджене означення" - "що малиновий джем, що джем з малини - одне й те саме". Зазирнімо правді у вічі. По-перше, "амбіції" - це поняття не негативної семанитики, саме вони ведуть нас до успіху, здійснення мрій. По- друге, коли ми ведемо мову про вчительські амбіції, то яким чином вони досягаються. Передусім поділ паралелей на клас більш успішний і що лишилося. А потім підбір для сильного педагога відповідного класу. Ми можемо скільки завгодно це заперечувати, але ж це світова практика. Що робити з сильним чи принаймні адекватним класом, ми всі знаємо - нас навчали цього у виші. Але якщо тобі дістався зворотній бік медалі, що далі...Традиційна педагогіка тут не діє. І новації типу заміни "масло масляне - на масляне масло" - нічого не змінять. 

Нові аргументи для 9-А класу щодо дискусії про значення давньої української літератури

Шановні учні 9-А класу та всі відвідувачі блогу! Дозвольте нагадати всім про полеміку, яка відбулася на одному з уроків української літератури з приводу того, що Ренесанс як епоха не позначився повноцінно на теренах України. Сьогодні знайшла в соцмережі статтю, де порушено подібну проблему, але на більш глобальному рівні. Автор, Петро Кралюк, пише про унікальність, навіть елітарність літератури до знакової події 1798 року (виходу у світ перших 3 частин "Енеїди" Івана Котляревського).

пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Учитель-андеграунд. А він комусь треба?

Випадково збіглися дві події: у школі вивчаю творчість Г.Сковороди, а вночі (у вільний від підготовки до занять час переключилася з читання книг на перегляд фільмів, один з котрих, справді, вразив. Це американська стрічка "Учитель на заміну" (2011 року)). Кому цікаво, посилання нижче. 

неділя, 29 листопада 2015 р.

Що робити з сухарями?


А навіщо, бабусю мила,
О вечірній п’янкій порі
Ви під ліжко, де повно пилу,
Заховали тихцем сухарі?
А й справді, наш світ дитинства сповнений сакральними спогадами про сиву бабцю, мудрого й доброго  дідуся, поруч із якими в далекому куточку притулилися Мишка-Норушка, Івасик-Телесик, Котик-Вуркотик і неймовірно прекрасна чарівниця, якою в дорослому житті неодмінно станеш Ти. Ох, і диваки ж ці стареньки. Їх побут сповнений усіляких забобонів, які розумієш тільки зараз - у зрілому віці.

четвер, 26 листопада 2015 р.

Юне покоління має усвідомлювати, що таке Гідність, Гордість і Свобода




У зв"язку з технічними негараздами, які відбуваються у Сватовому, виховна година до Дня Гідності й Свободи в 6-Б класі відбулася дещо пізніше зазначеної дати. Говорити про такі складні речі важко, особливо з дітками, що пережили шок, але потрібно.
На початку заняття ми спробували кожен назвати асоціацію про "хліб". Важливо: ніхто не повторився. Останні дні листопада знакові для українців, сповнені трагічних споминів і про Єврореволюцію, і про Голодомор - учні це усвідомлюють. По-дорослому... Це юнь іншого покоління - вона не "айфонна" - вектор цінностей дітей Сходу України зовсім інакший.



А ще вони, можливо, краще за дорослих розуміють, що живуть в Україні (навіть можуть пояснити чому не "на", а саме "в"), тому гімном нашого класу стала пісня Тіни Кароль "Україна - це ти". Співаємо на перервах, коли весело й сумно. Це наш маленький релакс. Дякуємо авторці. Мріємо відзняти відеоролик. Колись... Відзнімемо... 




16 днів проти насильства, або мамина любов


Усі вони чиєсь маленьке диво, зігріте ніжним маминим теплом... 

Дякую за фотосесію учительським родинам 6-Б класу. Не думайте, що  діти педагогів мають якісь преференції. Просто були поруч) Прошу кожну родину 6-Б класу долучитися до акції "Мамине тепло". Світлини обіцяю зробити в будь-якому інтер"єрі, за Вашим вибором.
"16 днів проти насильства..." Що може врятувати від жорстокості й абсурду - мамина любов. Коли в Матері Терези запитали, що можна зробити, щоб врятувати світ від хаосу й війни, вона відповіла: "Ідіть додому й любіть своїх дітей". 

середа, 25 листопада 2015 р.

Жінка й насильство - оксюморон, який не має художньої цінності

Сьогодні Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Я не феміністка, але зневажаю чоловіків, які дозволяють собі фізичне чи моральне насильство над жінкою. На те ми й "люди розумні", аби обійтися взагалі в житті без насильства. Якщо наслідки фізичного насильства важко приховати, то психологічне ми начебто й не помічаємо. Ця проблема взагалі майже не порушується. Ми ментально звиклися зі страдницькою долею. І це жахає...
Жінка - квітка, спроможна цвісти усе життя за сприятливих умов. Але натомість змучені постави, награні посмішки й хронічна втома. Так виглядають хіба що штучні квіти на кладовищі... Штучні... Страшне слово... Пригадалося написане досить давно. Присвячується кожній дівчині-жінці)

понеділок, 23 листопада 2015 р.

Готуюся до виховної години до Дня Гідності й Свободи


Є  речі, про які складно говорити, особливо з дітками 11-12 років, особливо з тими, що уміють розрізняти за звуками бойову техніку й артилелійські снаряди. Але не говорити з ними не можна. Як підібрати правильно слова?.. Достукатися до їхніх сердечок... Дібрала, як на мене, сильну  інтерпретацію. Устами діток звучить істина. Якби їх почули...

Учні 9-А класу не проти вивчати піїтику)

Зізнаюсь Вам, що не дуже люблю курс давньої української літератури. Моє серце віддане модерну. Але цьогоріч 9-А допоміг мені відкрити епоху по-новому. Можливо, вся справа в післябальзаківському віці, але захотілося стати дамою з полотна Моне. Потрапити в середовище, де чоловіки подавали руку жінкам, пропускали їх при вході, спілкувалися на Ви, читали вірші, присвячували пісні. Певне, це було дуже мило)Тільки чомусь ми безнадійно це втратили... Сподіваюсь, що помиляюсь. 
Аби зрозуміти бароко, ми спробували візуалізувати: опинитися в тому часі, відчути проблеми й прагнення наших пращурів. Наша уява спроможна на все - навіть оживити давнину, навіть осучаснити її. 
Отже, піїтика припала нам до вподоби. Ось тільки ми категорично проти вчитися в школах для юнаків і для дівчат окремо. Сучасна молодь обирає гендерну рівність. 
Щоправда обмаль годин не дає змоги поекспериментувати наповну, тому наша творчість обмежилася складанням акровіршів. Як на мене, цікаво. Але вирішувати Вам) Нагадую, робота експериментальна, тому не судіть суворо юних піїтів та їхню вчительку) 

Акровірш (грец. ακρος — крайній і грец. ατιχος — віршований рядок) — вірш, в якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім'я того, кому присвячується акровірш.

Завдання було зашифрувати власне ім"я

Завдання мовно-літературних конкурсів

У суботу відбувся ІІ етап мовно-літературних конкурсів у Сватівському районі. Роботи написані. Педагоги почали перевірку. Як же таки складно оцінювати творчі дитячі роботи... Особливо 5-тачків чи 6-тачків. Дивишся, на перший погляд, речення не має сенсу. Перечитуєш удруге - метафора. "Пливуть сірі хмари, немає кінця-краю, вічність..."Можливо, наші діти сюрреалісти?..
Але як би там не було, учні зробили все, що змогли. У будь-якому випадку вони молодці. Просто кожен сприймає світ по-своєму. І навіть не знаю, хто більше хвилюється в очікуванні результатів: діти чи їхні педагоги...
Нижче наводжу завдання, просто натисніть посилання) 

Конкурсні завдання

вівторок, 17 листопада 2015 р.

З міжнародним Днем студентів



Сьогоднішній день, як би там складно не було, поєднує нас усіх, бо зі студентської лави. Читала в Інтернеті про вчительські блоги, і про свій зокрема, як про профанацію, саморекламу. Не люблю цинізм... Ненавиджу цинізм. "Кому потрібні люди, які всьому знають ціну, але нічого не цінують?"Що може рекламувати вчитель? Педагог поринув у всесвітнє павутиння, аби стати ближчим до дітей, аби знайти однодумців. Я вдячна за допомогу колегам і учням, бо ж вони "критикували" за "відстій", "палеоліт", і коли я не могла зрозуміти їх пояснень, приходили додому, учили, показували. Тому я не маю права просто взяти й покинути цей блог. Бо, повірте, це колективна творчість дружної креативної команди. Більше того, я знаю, що є люди, які заходять сюди, читають і думають про щось своє...
Про світлину... Там не випускниці, а класні керівники 11-их класів. Шкільний КВК - усе шкереберть. Учні - вчителі, а вчителі... Але ж Ви самі бачите.

понеділок, 16 листопада 2015 р.

Який правопис чинний?

Перед Вами "Український правопис" у редакції 2012 року. На столі поруч зі мною лежить такий самий. Але чи чинний він? Для мене гриф "Схвалений Нацональною академією наук України, Міністерством освіти і науки України" був переконливим аргументом. Але диплом юридичного факультету вніс значні корективи в моє світосприйняття. Викладач української мови зробила мені зауваження (учителю української мови))), що я користуюся нечинними джерелами, що є неприпустимим для майбутнього юриста. А для вчителя?... Справа в тім, що правопис має затвердити правописна комісія при Кабінеті Міністрів. А єдиним затвердженим, тобто чинним, виявляється, є "Український правопис" 1993 року. Скільки ж води з тих пір утекло... 

неділя, 15 листопада 2015 р.

Конкурс знавців української мови імені Петра Яцика

Того ж 21  листопада юні сватівчани будуть писати ще один конкурс - знавців української мови імені Петра Яцика. Упевнена, що всі знають, хто такий Тарас Шевченко, але маю сумніви щодо обізнаності молодого покоління про життєпис мецената Яцика. Український критик, прозаїк Михайло Слабошпицький написав про нього біографічну повість "Українець, який відмовився бути бідним".

Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка

21 листапада на Сватівщині відбудеться мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка. Це дає нам ще одну можливість поглибити знання про Кобзаря, торкнутися ближче до ментальності, заглибитися в генетичний код. Зрозуміло, що ключовою фігурою на конкурсі буде сам Тарас Григорович, тому пригадаймо основні віхи його біографії. Посилання відправить Вас до проекту "УкрЛібу", у якому подано життєпис Великого Кобзаря в інтерактивному вигляді. Як на мене, цікаво. "Свого не забувайте"...

субота, 14 листопада 2015 р.

Чи "марнують" книги юність?


Нещодавно німецький журнал «Шпігель» оприлюднив результати незвичайного дослідження. У процесі експерименту було підготовлено два варіанти повідомлення на одну й ту саму тему — правдиве й брехливе, які надрукували в газеті, передали по телебаченню й радіо. Після цього було проведено опитування, яке виявило, що правду від брехні відрізнили 73% радіослухачів, 63% читачів і менше 50% телеглядачів. Висновок? Телеекран — найкращий засіб маніпуляцій громадською свідомістю.

Відчуття учителя після перевірки диктантів

Вчорашнє. Наболіле. Притча. Алегорія. Оцінки - то секрет. Навіть для батьків. 9-А, зробіть висновки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Збірка поезій Ігоря Павлюка "Політ над Чорним морем" визнана книгою року у Великобританії


10 листопада були опубліковані результати відкритого голосування. На думку читачів з усього світу і британського ПЕН-центру, кращою книгою в цьому році стала “Політ над Чорним морем” (“A Flight Over the Black Sea”, переклав Стівен Комарницький).

А що ми знаємо про творчість сучасного поета?


четвер, 12 листопада 2015 р.

Нова версія радіодиктанту: сучасність і романтика

Не череду пасти, а в школі навчатися)
   
Звісно, нам усім припав до вподоби радіодиктант. Ось тільки знову "Мені тринадцятий  минало/ Я пас ягнята за селом", а 9 листопада як-не-як зав"язка навчального процесу. Щойно порадилася з вихованцями. Особисто нам, до душі припав другий варіант, із тонким почуттям гумору організаторів. Уміємо посміхатися - маємо шлях до розвитку.  

Радіодиктанту національної єдності – 15 років: Інша версія 

понеділок, 9 листопада 2015 р.

Диктант національної єдності. Відеотрансляція

Шановні учні, знайомі, друзі! Якщо Ви так само, як і я, не мали змоги написати диктант в онлайн-режимі, то пропоную зробити це в зручний час. Відеоверсія тут. Коли повернемося в рідні пенати, шановні 9-класники, цей диктант буде контрольним - маєте змогу потренуватися. Успіхів усім. Пишу диктант - я сьогодні знову учениця)

неділя, 8 листопада 2015 р.

А Ви будете писати диктант національної єдності?

Запрошую усіх, хто зможе, долучитися. Тим паче, ЗОШ №2 навчається зараз у другу зміну. Шукаймо позитивні моменти. Ось один з них)

КОЛИ: 09 листопада 2015 року, початок о 10:10
ДЕ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
аудиторія імені Михайла Максимовича
вул. Володимирська, 60, Київ
Ми можемо писати біля радіоприймачів або за допомогою Інтернету, налаштувавши радіо. 

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності  – це унікальна подія, яка відбувається на Українському радіо до Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада.

Національна радіокомпанія України започаткувала акцію ще 2000-го. Відтоді щороку слухачі можуть взяти участь у написанні та з’ясувати, наскільки добре знають мову.

День української мови та писемності


Завтра на кожного з нас чекає особливий день - День української мови та писемності. Питанням мови часто спекулюють, невміло грають на чарівній струні однієї з  наймелодійніших у світі скрипок. При цьому молоде покоління наполегливо  вивчає рідну мову, намагається спілкуватися нею, а не суржиком, який, наче комп"ютерний вірус проник у наше мовлення. Напередодні з 9-класниками створювали діалоги, які переросли в полеміку на тему: "Що нам заважає вільно спілкуватися українською?" Діти бачать цілком об"єктивно картину дійсності. Дозвольте перерахувати фактори, які заважають нашій молоді опанувати українську та звільнитися від суржикомовності:


Допомога шестикласникам, які вивчають тему "Словотвір" самостійно


субота, 7 листопада 2015 р.

"реrоlа bаrrока ", або про це не розкажеш - треба бачити



Бароко - напрочуд візуальний напрям. Оскільки не маю можливості у зв"язку із тимчасовими авральними умовами навчання продемонструвати відео, то прошу учнів 9-А класу переглянути його вдома. Якщо щодо Ренесансу думки літературознавців не збігаються, то бароко, одностайно вирішили,  припало до української широкої душі. Якщо Ви звернетеся до додаткових джерел, можете натрапити на те, що термін пишеться без подовження та з ним.  Як правильно? Орфографічні словники і "Правопис" фіксують "бароко", але навіть видатні літературознавці продовжують писати "барокко". Звернімося до етимології:

Чи відбувся в українській літературі Ренесанс?

Саме з цього питання почалася дискусія 9-класників під час вивчення теми "Ренесанс та бароко". За версією підручника, епоха Відродження позначилася в країнах Західної Європи, а оскільки Україна знаходиться на Сході, то нам віяння гуманізму видалися чужими. Автори наводять зовнішні та внутрішні чинники, які завадили розквіту "нової думки". Виходить, що навіть в 16 столітті в Україні тривало Середньовіччя, а ренесансні прояви були незначними. Моя молодь запротестувала. Скільки можна презентувати українську літературу на хутірному, провінційно-відсталому рівні. Тож ми почали шукати власні аргументи, аби довести, що в Україні відбулося не лише Розстріляне Відродження(в 20-30-х рр.ХХст), а й повноцінний Ренесанс, який панував у європейських країнах у 14-16 століттях. Виявляється, таку точку зору маємо не лише ми, а й сучасний автор (до речі, учитель є його фанатом) Валерій Шевчук.

пʼятниця, 6 листопада 2015 р.

Класика та експеримент

Кожен використовує Інтернет відповідно до своїх потреб. Я відкрила  для себе Фейсбук як можливість спілкуватися із людьми, які стали життєвими, професійними орієнтирами. Сьогодні до кола друзів долучився Григорій Клочек (доктор філологічних наук, професор). Довго наважуюся надіслати людям такого рівня "запрошення товаришувати" і спочатку дивуюся, а потім щиро радію, коли вони приймають дружбу пересічної вчительки, відповідають на питання, консультують. Чим вищий науковий рівень має людина, тим простіша вона в процесі спілкування.

середа, 4 листопада 2015 р.

Казкотерапія

Для маленьких принців та принцес, фей та ельфів, або всіх, хто хоче насолодитися книгами, у яких панує добро. Психологи стверджують, що телефільми, комп"ютерні ігри в переважній своїй більшості позиціонують жорстокість, збуджують психіку. Нашим діткам зараз потрібне зовсім інше - спокій, тиша, усмішка, доброта та оптимізм. Шановні дорослі, намагайтесь говорити з ними притишено, у жодному разі не сваріться. Натомість улаштуйте вечір казки. Спечіть з малечею домашні тістечка. Нехай будинок наповниться ароматом ванілі й кориці. А далі слід обрати книгу - живу, радісну й головне добру-добру. Можна почитати дитині вголос. Не соромтеся. Ніщо так не заспокоює, як матусин голос. Далі запропонуйте чаду продовжити почитати Вам. Під домашнє печиво та запашний чай пропоную тексти, наповнені світлом й теплом, перевірені часом, а головне - дитячим смаком. 

вівторок, 3 листопада 2015 р.

Антидепресант для мам, колег, старшокласниць чи просто тих, хто хоче почитати


Завтра до діток приїздять психологи. Нам же, дорослим, доводиться гамувати свій стрес, страх, шок самим. Я не знаю кращого антидепресанта, ніж книга. Текст, який приколисав вишуканим ароматом львівської кави, неповторним дотиком проникливої музики слова з цілющим ароматом кардамону.
 На мій допис у Фейсбуці  про осінню книгу відреагувала викладач альма-матер - завдяки їй познайомилася з новим автором та романом. Читання захопило. Сьогодні перегорнула останню сторінку. Легко і водночас філігранно проникливо. У таких текстах тоне печаль... 


Щойно натрапила в Інтернеті на соцсторінку самої авторки. Переконалася, що життєствердний оптимізм іде від світлих, сповнених тепла людей. Знайомтесь,ні, це не голівудська акторка, а сучасна львівська авторка -  Наталія Гурницька.

Відновлення процесу навчання

Шановні учні ЗОШ №2 м.Сватове, їх батьки, друзі, усі, кому цікаво! З четверга 5 листопада ми виходимо з довготривалих канікул. Ви розумієте, що приміщення нашої рідної школи, на жаль, "не готове" нас прийняти. Ми продовжимо навчання на базі гімназії. Розклад занять лишається незмінним.
Увага, ознайомтесь із новаціями:

неділя, 1 листопада 2015 р.

Сватівська трагедія




Я нещодавно завела собі учнівський щоденник, розписала в ньому свій тиждень. Спочатку дні, потім години. Я б, певне, так дійшла й до хвилин, коли б не ніч з 29 на 30 жовтня. Разом зі скалками шиб летіли мої плани, а в унісон загравам розривалося серце.

понеділок, 26 жовтня 2015 р.

Що читати сучасним підліткам?

Цей допис адресуються переважно учням 9 класу. Канікули добігли до золотої середини. Сподіваюся, що Ви встигли виспатися, надивитися улюблених фільмів, поспілкуватися з друзями в соцмережах і наживо, нафотографуватися в осінньому листі. 
Певне, Ви помітили, що осінній вечір став довшим. Приділімо цей час читанню якісної художньої літератури. Приготуйте запашний чай чи солодку каву з вершками, загорніться в теплу ковдру, візьміть з собою кота. Клас? Ні, звісно, ми й не збираємося спати, а всілися так зручно, щоб почитати. Що саме? Обирайте самі. Перелік нижче. Він інтерактивний. Долучайтеся з порадами, вивіреними текстами.

Канікули з книжкою. Нагадування для 6-Б


Осінь - пора читати

Юні друзі! Розпочався другий тиждень осінніх канікул. З учорашнього дня вечір став довшим на одну годину. Мудра осінь виділила цей час для читання. 
За вікном кружляє різнокольорове листя, поволі смеркне. Саме час зручно влаштуватися в затишному крісельці, до ніг посадити кота, і під його дружнє мурчання читати цікаву книгу. Захопіть з собою запашний чай і печево. Якщо ще не читали Жуля Верна "П"ятнадцятирічного капітана", то не зволікайте, оскільки це перша тема після канікул із зарубіжної літератури. У підручнику занадто скорочений варіант. Тому не втрачайте нагоду насолодитися світом захопливих пригод)

неділя, 25 жовтня 2015 р.

Звідки я?

Уже 10-ий рік мешкаю в невеличкому містечку Сватове. Учитель-філолог я вважала чомусь, що назва міста не змінна. Аж сьогодні почула телевізійні новини "зі Сватового". Формулювання видалося чужим, тому розгорнула "Український правопис"(Київ, "Наукова думка", 2008), почала вивчати питання. Параграф 112 пункт 3: "Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Борове -Борового, Бровому...". Якщо так, то я  і справді "зі Сватового". Але вчителю-філологу на канікулах, та ще й в неділю, цього видалося замало.

пʼятниця, 23 жовтня 2015 р.

"Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому"(О.Довженко).

Нарешті на канікулах знайшла час переглянути фільм, який рекомендувала колега. Відверто кажучи, про індійське кіно раніше міркувала стереотипно: "ти мій брат"..."я твій син". Але азіатський ренесанс, пророкований М.Хвильовим, таки настав.  У мене, як і в головного героя, очі були на мокрому місці. Тема зачепила за живе. Оскільки й сама, дивлячись в учнівські очі, бачила в їх  відзеркаленні себе, свої страхи, підліткові комплекси. Намагалася допомогти, як могла...
Цікаво, якби в сучасну українську загальноосвітню школу потрапили на навчання Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн, Пабло Пікассо,Уолт Дісней, чи змогли б ми їх навчати, чи розгледіли б за неординарністю геніальність?
Кінострічка стосується не лише проблем "стандартизації" педагогіки, а й батьківської любові. Полюбити дитину такою, якою вона є, невже це так складно? Побачити її потреби й покликання. Не соромитися того, що дитина не схожа на інших, не боятися зазирнути в її внутрішній світ.
Перед канікулами писала диктант з учнями про Катерину Білокур, яку жорстоко покарали батьки за те, що малювала, бо, на їхню думку, це дурня й марнування часу. Як це тяжко: у дитинстві не знайти розуміння ні вдома, ні в школі. Кому важче: тим, хто дивиться в небо і бачить брудну калюжу, чи тому, хто в брудній калюжі бачить зорі, відбиті з небес? 
Шановні колеги, батьки, "підрощені" учні, рекомендую переглянути стрічку. Не лишіться байдужими- чекаю на коментарі.


четвер, 22 жовтня 2015 р.

Аналіз поетичного твору без шаблонів

На олімпіадах, конкурсах, уроках літератури важливе місце посідає ідейно-естетичний аналіз поетичного тексту. Такого роду завдання оцінюється великою кількістю балів, але, на жаль, більшість пересічних учнів не може здійснити його. Чому так? По-перше, завелика кількість схем для аналізу, які подекуди суперечать одна іншій. По-друге, низький рівень читацької компетентності, небажання мислити абстрактно, пошук об"єктвної дійсності в площині ірраціональності. Спробуйте написати вірш. Чи можете пояснити його тему, мотив, інтерпретувати художні засоби? Дати відповідь на банальне питання: "Що хотів сказати автор?" 
Творчість - це порив. Митцем рухає таємнича трансцендентна сила.Він стає інакшим, він феномен, бо знаходиться по той бік реальності, якщо, звісно, не займається піїтикою.Тому наш перший крок - повага до автора як до творчої особистості. Ми ж спробуємо заглибитися разом з ним у світ поетичної світобудови. Між іншим, у нас щось на кшталт спіритичного сеансу. Бо ж автора немає в тексті, він лишив посередника - ліричного героя, який і буде нашим  провідником, просвітителем.


На уроках за браком часу ми в основному здійснюємо аналіз схематично, виокремлюючи елементи. Так привчаємося губити красу, звикаємо до повсякденності, шаблону. Ваш аналіз має бути у вигляді твору-роздуму - "твір про твір", "текст про текст". Головне в ньому не перерахувати усі тропи та фігури, а показати їхнє значення, зупинитися на найяскравіших моментах, проінтерпретувати їх, поспілкуватися-таки з духом, стати творчо мислячою особистістю, а не бездумним стандартом доби. 

середа, 21 жовтня 2015 р.

ЗНО-2016 за старими програмами. Змін не буде!!!

Уже майже закінчується жовтень, вийшли у світ посібники до ЗНО - 2016 за новою (полегшеною) програмою, але тут трапився ...сюрприз. У Міністерстві освіти і науки вирішили проводити тестування за минулорічними програмами. Тобто змін не буде! Не знаю, чи приємна для Вас ця новина, чи ні. Просто без коментарів...
 Програму лишаю нижче. 

Програма

Джерело

Як пощастило дівчині в сімнадцять, 
в сімнадцять гарних, неповторних літ! 
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. 
Вона ридає, але все як слід.
(Ліна Костенко)
І чому вони дівчинку таку змучену дібрали для ілюстрації матеріалу? Нас же нічого не здивує. Тим паче тільки жовтень. А взагалі ми оптимісти. Будуть новини - напишу)