Фото

Фото

пʼятниця, 29 липня 2016 р.

Фата-моргана

Як же хочеться, щоб вереск ще не цвів, а липень не поступався місцем серпню. Липень особливий, місяць свободи, коли можна спати без годинника, будильника, нікуди не поспішати, зранку довго пити каву і залишати книги в різних місцях, потім знаходити, дивуватися й дочитувати. І справа зовсім не в тім: любиш ти свою роботу чи ні. Липень - то свобода (хочу, мені так треба), а робота - режим і самодисципліна (маю, мушу, повинна).У липні неважливо, який сьогодні день, котра година. Просто липень і все... Прокидаєшся, коли хочеш Ти. І нехай це 6 ранку, але це вільний порив, а не імперативний наказ будильника. Вихідні в порівнянні з липнем нагадують тістечко після жорсткої виснажливої дієти, з"їдене похапцем, щоб ніхто не бачив. У липні ж можна смакувати тістечко, каву, книгу, свободу врешті-решт. 
Липень робить час медовим. Засотує у твою свідомість шепіт моря, музику пташок за вікном. Ніщо так не заспокоює, як липень. Ти ще не помічаєш, що ніч стає довшою, а день уривається, бо час медовий.
Начебто серпень - ще літо, ще трохи відпустки. Це яскраві барви й смаки: жовті, червоні, зелені; кавуни, дині, перець, кукурудза, груші. Але це вже вибачення якесь за осінь. Пелюстки відлітають, і кудись поділися метелики, а на мольберті саду куди більше жовтого, ніж зеленого. Час припиняє бути медовим, ти починаєш слідкувати за годинниковою стрілкою, точно знаєш дату і де знаходиться телефон. 
Що липень добігає, відчула сьогодні, повертаючись увечері додому. По вулиці катаються на велосипедах підлітки. Їм, певне, весело. Але я, якщо чесно, не дослухаюся - плеєр, навушники. Аж раптом вони затихли: "Це ж учителька йде!.." Темно вже - не впізнаю) Руки шукають бейджик. Може, я його не зняла? Та ні, літо, липень, відпустка,  майка... Який ще бейджик? Просто липень минає, а текст Бел Кауфман ожива:
- Привіт, училко!
- Ти глянь на неї! Вона вчителька?
- Хто вона?

четвер, 28 липня 2016 р.

Реформи...

Поки діти відпочивають на канікулах, а вчителі у відпустці, довкола ведуться жваві дискусії щодо реформування освіти. Напевне, у вересні на нас чекають зміни. Які? Незабаром дізнаємося. Невизначеність насправді має й переваги - дозволяє мріяти. Тож запрошую всіх охочих, особливо учнів, запропонувати свої інновації. Хто знає, можливо, нас хтось почує і... матимемо школу нашої мрії)

неділя, 24 липня 2016 р.

"Що волосся стало сторча? Тоді це геніально..." (С. Параджанов)

Зміна погоди... Зміна настрою... Усе йде і минає... У спекотного літа є свої прохолодні оази. Кілька днів, коли йде дощ, б"є в шибку, відчиняє кватирку і вривається з вітром у кімнату. Хулігани... Дощ уповільнює. Не треба поспішати. Літнього вечора  хочеться не кави - натомість запашного чаю з трав: рути, м"яти, чебрицю, меліси. Із присмаком першого меду та яблук. Хочеться духовного очищення - такого собі катарсису. Книга - метафора. Марія Матіос. "Солодка Даруся". Якщо болить голова, то, може, це спокута?..