Фото

Фото

субота, 17 вересня 2016 р.

Михайло Коцюбинський - один із найвідвертіших класиків

Щороку на вступних уроках літератури ми говоримо, що таке мистецтво, яке місце посідає література, хто такий письменник. Хто ж такий, той митець, який не боїться перед нами всіма оголити душу, зняти маску стереотипів і моралі й показати свою суть? Пропустити крізь себе дійсність, розщепитися на атоми   в буденності, шукаючи  красу й наштовхуючись щоразу на непорозуміння? Звісно, можна сховатися за вибагливими метафорами, стандартними сюжетами в стилі прет-а-порте, а можна прожити текст. Такий твір не відпустить читача. Як у надщербнуте люстерко, будеш дивитися в нього й перейматися питанням: чи не твоя це історія, чи не дежавю. Для мене одним із таких авторів в українській літературі є Михайло Коцюбинський. Сміливим подихом імпресіонізму він розбудив наш модернізм. Квітка в петлиці на кшталт  Оскара Вайльда й тонке відчуття естетики. 
Ми знайомі з творчістю Коцюбинського переважно зі шкільної програми. Це повість "Тіні забутих предків" та новела "Інтермецо". Але мене причарувала новела "Сон", у якій криється сутність, напевно, кожного з нас. Людина розумна, отже, раціо супроводжує нас скрізь. Диктує умови життя, визначає категорії "добре й погане". Може, ми, як той Сізіф, в"язні свого розуму. Але знаєте, навіть Сізіф мав кілька хвилин волі. Коли спускався з гори. Тут йому ніхто не указ. Нехай мить, але вона того варта. За версією новели, кожен із нас має своє інтермецо - це сон, за який ми не можемо відповідати, у який ніхто не спроможен утрутитися, змінити...

пʼятниця, 16 вересня 2016 р.

Казковий 10-А



Під час реформування освіти багато чого говорилося про домашні завдання. Їх доцільність, актуальність, нецікавість. Невже Ви гадаєте, що вчителю подобається перевіряти нудні домашки, списані з ГДЗ. Зовсім ні, скажу відверто. А ось коли завдання оригінальне - то й робота приносить задоволення всім учасникам процесу. 
"Колись ми всі виростемо і будемо читати казки". А можливо, навіть писати їх. Таке завдання отримав 10-А. Наступного уроку на мене чекав сюрприз: на робочому столі розташувалася тека з назвою "Казковий 10-А". Тож маю надзвичайний вечір - читаю чарівні й романтичні казки. У 16 романтика зашкалює! Тому ділюся й з Вами, зі згоди авторів, звісно)

вівторок, 13 вересня 2016 р.

"Чайка" і зустріч із Сашком


Медведенко. Чому ви завжди ходите в чорному?
Маша. Це траур за мого життя. Я нещасна.
Медведенко. Чому? (В задумі.) Не розумію... Ви здорові, батько у вас хоч і небагатий, але з достатком. Мені живеться набагато важче, ніж вам. Я отримую всього 23 рублі на місяць, та ще віднімають з мене емеритуру, а все ж я жалоби не ношу. (Сідають.)
Маша. Справа не в грошах. І бідняк може бути щасливий (А.П.Чехов "Чайка").

неділя, 11 вересня 2016 р.

Мовомарафон до 25 річниці НЕЗАЛЕЖНОСТІ

До 25 річниці Незалежності України оголошений мовомарафон на підтримку української мови. Мета заходу відзняти промо-ролики. Рекламувати не жувальну гумку чи пральний порошок, а зробити популярною українську мову. На створення відео нас наштовхнула мапа мовної ситуації обласних центрів України. Ми мешкаємо на крайньому Сході. Як бачите, згідно опитування, переважає російська та двомовність (якщо називати речі своїми іменами, то суржик). 
Десятикласників стурбувала така ситуація. Вони самі писали виступи. Знімали відео. Аранжували й монтували. І нехай в учнів ще тремтять руки, у мовленні трапляються граматичні й лексичні недоліки - не це головне, а те, що зростає юне покоління, яке насправді хоче знати українську, спілкуватися нею, любить її. Я пишаюся Вами, 10-А, за те, що прийняли виклик, довели нарешті справу до належного завершення. Слухаючи Вас, особисто я  вірю, що невдовзі мовна мапа зміниться, і на вулицях Східної України буде сміливо лунати рідна мова. Українська - це красиво, це круто. Дякую, мої любі, що підтримали, довели, що дорослі, що особистості. Помилки - то життя. З граматикою та лексикою ми ще повправляємося.  Тож сміливіше!