Учителька

Добігає до кінця день, коли вітають учителів. Хтось святкує, хтось ні, хтось вітає, хтось ні. Хто ж вони такі вчителі, за гендерним законом переважно вчительки?) Ті, що знають "Полліанну" майже напам"ять й уміють радіти всьому. Не вірите?..

Коли Ти вчителька, поспішаєш на роботу зранку і тут твої високі підбори застрягають на мосту, то не повернешся  додому перевзуватися, бо ж перший урок, а від усієї душі зрадієш, що тепер зможеш відчути й пояснити, як це "я тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках віднесу".

Якщо Ти вчителька і восени втратила голос, то не побіжиш турбувати лікаря, натомість радітимеш можливості досконало опанувати ІКТ, акторську техніку пантоміми. 

Якщо Ти вчителька і шукаєш цікаве вечірнє дозвілля, то краще зошитів із маленькими шедеврами не знайдеш.

Якщо Ти вчителька і вийшла з друзями на прогулянку, то вони нервуватимуть від десятого "добридень!", а ти щиро радітимеш, бо це ж твої діти.

Музика осені

Осінь - вишукана пані-інтригантка бальзаківського віку. Вона закохана в музику, бо в ній тоне печаль. Спочатку чорною кицькою босоніж ступає поруч із літом, не помічаючи його втечі. А потім, залишившись сама,  імпровізує - грає джаз, бавиться в золотому павутинні. Осінь щаслива. Весело кружляє на високих підборах, збиваючи витонченими довгими пальцями перше листя. Натанцювавшись, безсила, падає на килим під ногами й тихенько співає вокаліз. Її чує лише вітер. Він гамує перші схлипи. І осінь засинає зовсім змерзла від майже морозного подиху ночі. 

На ранок вона прокинеться геть застудженою, буде голосно кашляти і чи то плакати, чи то страждати від нежитю. Аби ніхто не зрозумів і не спитав  зайвого, ранком піде дощ. З червоною парасолею та в золотому шалику осінь скажено танцюватиме фокстрот. Листочки не втримаються і закружляють з нею. Але чарівний листопад триватиме недовго. Занадто хвора й виснажена вона.

 Довгими сирими вечороми осінь ткатиме ковдру із зів"ялого листя, дбайливо переплітаючи колір сонця й любові. Нарешті вона зігріється, снитиме квітами і ягодами. Та тільки зранку, коли залунає вальс, у неї зовсім не лишиться кавалерів: з усіх сплела ковдру. А О"Генрі не лишив для неї останній лист.

Буктрейлер як форма реклами

Уявити сучасне життя без реклами не можна. Умикаємо телевізор, заходимо в інтернет - і в потоці інформації звідусіль лине маркетингова пропозиція. Ураз тобі стає потрібно все. Хочеться, щоб ширився попит і на інтелектуальну продукцію, зокрема книги. Нещодавно апробували новий вид домашнього завдання з 10 класом - створення буктрейлерів за прочитаними творами. Перші спроби - реклама роману Стендаля "Червоне й чорне". Помилки свідчать про дитячу творчість, а не сліпе копіювання зразків з інтернету. 

Листи миру

Ми любимо листуватися. Торік шестикласники спілкувалися з однолітками з Полтави, а дев"ятикласники - з Хуста. Сьогодні  до школи надійшли листи миру від діток з Кам"янця-Подільського, на світлинці 7-Б радіє своїм. Дякуємо Вам, Наталіє Рудницька, за увагу. Особисто від мене за теплі слова. 

Мир для нас не просто слово, а найзаповітніша мрія. Зичимо мирного життя всьому світу.

Ми неодмінно напишемо відповіді й продовжимо знайомство. А ще колись приїдемо на екскурсію до Вашого  мальовничого краю, аби помилуватися неперевершеною архітектурою та поспілкуватися з новими друзями наживо.

Вистава, замість контрольної роботи (шкільна драма на одну дію)

Дійові особи:

Учителька

Внутрішній голос учительки 

11-А

Дія шкільної драми відбувається на 7 уроці. Останні дні вересня. Дощить. Сиро. Холодно. У вчительки зарубіжної літератури передбачена контрольна робота з теми: "Нова драма початку ХХ ст.". Щойно до неї в гості завітала студентка-практикантка, яка практикувала ще торік, Манько Альона. Щирі вітання, Альоно, зі вдалим вступом до аспірантури.  Від тої практики залишилося спілкування, дружба, спільнота книгоманів. Альона не просто зайшла в гості, а ще й принесла з собою нові книги. І хоч учителька говорила, що нічого не встигає, обидві прекрасно розуміли, що тексти  будуть прочитані найближчим часом. Відтак перед 7 уроком думки вчительки були далеко вдома, біля сірого пухнастика, філіжанки запашної кави й ... нової книги... Купа тестів у руках. Шалик з метою зігріти голос. Пошуки 11-А. Невже прогуляли? Нарешті... Сюрприз)

11-А: Ми Вас сьогодні запрошуємо до театру. Ви ж мріяли, правда? Пропонуємо І дію драми "Пігмаліон".

Учителька (збентежено): Але ж у нас контрольна робота?

Внутрішній голос учительки (змерзло, хрипло): Ти ж, правда, про це мріяла. Дозволь їм... Звідки вони знають про твої мрії? Невже відчувають?

Учителька: Домовились. Театр так театр.

11-А: А контрольна скасовується чи відтерміновується?

Учителька: Спочатку виставу подивимося.

Внутрішній голос: С-К-А-С-О-В-У-Є-Т-Ь-С-Я!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

У Давній Греції всі ролі виконували чоловіки. Сьогодні ситуація змінилася кардинально. Щоб було зрозуміло, чоловічі ролі виконують ті, хто в капелюшках. Але все одно в джазі не одні дівчата. Приємно! За щиру репліку: "Я слова забув!" - можна взагалі півжиття віддати))). Актори-аматори вражають щирістю, старанням, декораціями) "Пігмаліон" таки зазвучав по-новому. Учителька в захваті.  Аплодисменти. Завіса. Обговорення.

...................................................................................................................................................................

З глядачами обговорили відкритий фінал інтелектуальної драми. Цікаво, що покоління-некст уважає, що Шоу не відтворює міф про Пігмаліона, а дискутує з ним. Професор Хіґінс зовсім не закоханий в Елізу Дулітл, а лише має до неї професійний інтерес. За результатами соцопитування, кохання між  квіткаркою і професором можливе лише як один відсоток із 20 можливих. На думку більшості, ці двоє більше ніколи не зустрінуться. Така романтика 17-літніх))). Але ж драма інтелектуальна. Отже, вони мають право на своє прочитання.

P.S. А завтра на вчительку чекає "давньогрецька" версія "Лялькового дому")))

................................................................................................................................................................

Внутрішній голос: Дякую, 11-А, що нарешті здивували. Інтуїтивно здійснили мрію.

11-А: То контрольної завтра не буде?

Учителька: Звісно, буде.

11-А: За жодної умови?

Учителька: Хіба що акторами будуть усі...

Велике кіно в маленькому місті

Виявляється, українське кіно існує. Якісне, високе, ментальне. Таке, що змушує мислити, викликає катарсис. У п"ятницю після уроків ми побували в кіно. Сьогодні на уроці задала добровільне завдання - написати відгук про побачений фільм. І ось уже не забарився перший. Хай живе інтернет!) Ділюся враженнями тінейджерів від імені учня 10-А класу  Цикала Станіслава.

Нещодавно я відвідав кінотеатр, де подивився  фільм "Гетьман". В український широкий прокат стрічка вийшла 29 жовтня 2015 року.Режисер цього фільму  Валерій Ямбурський. Мені сподобалося кіно. У ньому порушено  багато проблем: політичних, любовних, соціальних. Головний герой  Богдан Хмельницький - великий гетьман України. Саме його постать надихнула режисера зняти цей фільм.Однією із сюжетних ліній була трагічна любов гетьмана до молодої польки Гелени Чаплинської. Іншою - битва українського козацтва з польскою шляхтою. Режисер дає змогу спостерігачу мислити над проблемами 17 століття. Також у фільмі передана атмосфера того часу. Особисто мені,  українська історична драма дала багато знань про  період козацтва.Я рекомендую всім  подивитися його.

 До речі, після фільму я бачив на власні очі Валерія Ямбульського та головного актора, який грав Богдана Хмельницького, - Костянтина Лінартовича. 

Учитель не копіювальна машина!

Я дуже хочу змін, люблю свою роботу, люблю дітей. Але протягом перших трьох тижнів вересня почуваюся копіювальною машиною. Розумію, що педагог повинен оформлювати документацію, тим паче, коли він класний керівник. Але коли звітні папери дублюють один одного, виникає відчуття абсурду. А ще шкода даремно згаяного часу, який можна було б провести з дітьми. Документ, який став для мене каменем спотикання, це журнал реєстрації інструктажів із техніки безпеки. Начебто потрібна справа. Але ж у класному журналі відведено спеціальні сторінки для інструктажів із техніки безпеки. Тобто на практиці виходить так, що класний керівник проводить інструктаж/бесіду, фіксує його/її до класного журналу, а потім ще й ЧОМУСЬ має продублювати все це в додатковий, прошитий зошит, із неодмінно вручну записаними списками дітей для кожної бесіди окремо (до прикладу, в мене 30 дітей у класі). Дивує марність такої праці. Учителька має ще й додаткову юридичну освіту, тому вирішила згадати навички й попрацювати з документом. У нашому випадку це Посадова інструкція класного керівника. Пункт 3 "Обов"язки класного керівника". Підпункт 3.16. Цитую:   "Здійснює інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час проведення виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів". Наскільки я розумію написане, то класний керівник має зафіксувати реєстрацію інструктажів в одному з документів. За ступенем важливості, на мою думку, це має бути класний журнал. Чи я помиляюся? Якщо маєте компетенцію в цьому питанні поясніть, будь ласка, учительці. Буду вельми вдячна.