Безумовно, серпень прекрасний. Вишуканий художник, парфумер. Така палітра теплих відтінків і запахи, від яких аж у горлі щемно. Серпень приїздить на червоному лондонському автобусі й пахне грушами, динями й трохи димом. Такий букет не в змозі відтворити навіть сама Шанель. Цей шлейф разом із вранішнім сонцем золотить тобі волосся, а вечірній вітерець уплітає в нього трохи смутку - то все дим.
Із серпнем минає твоє літо. Ні, він ще ніжить теплом, хуліганить із громом і блискавками, але пильнує твій час. Серце починає битися в ритмі годинникової стрілки, і ось цей червоний стиглий автобус кличе клаксоном тебе на роботу. Виявляється, годинникова стрілка б"ється швидше, ніж твоє серце. Біжиш, наздоганяєш, але все одно не встигаєш. Занадто ще пахне твоє волосся грушами...
