Респект від учительки

Майже три тижні не бачила своїх учнів. По-різному складалося їхнє навчання. Учителька десь, не бачить, не чує, не знає). Але незважаючи на це, діти встигли досягти успіху. У телефонному режимі ми спілкувалися, готувалися, писали статтю. Хочу подякувати Дзюбі Ростиславу за інтерактивний режим роботи, участь у конференції. Я пишаюся тобою, Росте! Зростай! Вірю в тебе!!! 

"Приємно відзначити, що серед найкращих знавців української мови учень 10 класу Сватівської ЗОШ № 2 Ростислав Дзюба, який писав диктант разом з учасниками Всеукраїнської конференції „Слобожанська беседа”, що проходила цього дня в університеті".

Дім... милий дім

Останні штрихи до моєї педагогічної повісті, які неодмінно втіляться в цілісність. Багато вражень, відчуттів... Як же мало ми, педагоги, насправді знаємо одне про одного, як не вистачає нам неформального спілкування. Особисто я відкрила для себе живий, активний методичний обмін не тільки на уроці, за столом, партою, у школі, а й у музеї, кав"ярні, високо в горах, ошатних замках і палацах, при канделябрах і свічках. Це переконує, що Учитель - жива людина, цікава, яскрава, харизматична, а не наглядач у спідниці чи краватці. Саме такими виявилися педагоги Гусятинщини. Вразили своєю молодістю, енергійністю й увагою очільники району, гармонійне поєднання молодості й досвіду. Де б не опинилася, скрізь відчувала себе комфортно й затишно... Інакше й бути не могло - це МОЯ КРАЇНА.
Дім... милий дім... Прокидаюсь, а не вистачає-таки Увисли). Занадто рано розбудило сонечко, бо я на Сході, а увечері здається, що день минув зашвидко, бо я не на Заході...