Дорогі випускники! Не знаю, чи усвідомлюєте Ви, але більше весняні шкільні канікули не подарують неповторної радості дитинства. І вже навіть ці позначені серпанком тривожності й сумнівів. Хочу підтримати Вас. Знайте, що вболіваю за кожного і буду поруч, як би там не склалося. А тепер до справи, щоб добре "склалося". Ця сторінка інтерактивна: відповідаю на Ваші запитання, тож не соромтеся задавати їх. Серед ілюстративного матеріалу світлини видатних українців сучасності. Нам є ким пишатися.
Питання 1. Лексична й граматична помилки
У нашому регіоні виконання такого роду завдань ускладнене активним втручанням суржику. Пропоную перегляд відео.
Разом з відомим українським мовознавцем Анатолієм Васяновичем ми можемо дізнатись більше.
Звертаю Вашу увагу на типові випадки
Як правильно: в Україні чи на Україні?
Збігатися чи співпадати?
Питання 2. Наголоси
Це ще одне напрочуд не просте питання, оскільки норми орфоепії порушують всі, починаючи від дикторів ЗМІ і продовжуючи шкільними вчителями. Більше того, видається, що порушення норми вимови - це модне явище сьогодення. І це дуже прикро, бо учні засвоюють наше мовлення як правильне. Пропоную Вам, випускники, завести спеціальні альбоми й фіксувати в них порушення вимови журналістами та педагогами з метою допомогти останнім набути навичок норм української орфоепії. І загалом "не бійтесь заглядати у словник..."
Питання 3. Кличний відмінок іменників ІІ відміни
Погоджуюся з тим, що тема не проста, оскільки ми в повсякденному мовленні вкрай рідко послуговуємося кличним відмінком. Відсутність практики негативно позначається на засвоєнні теорії, тому спочатку опрацюйте ще раз поданий нижче матеріал, а потім на прогулянку з друзями(у Вас же канікули), але з умовою. Вона така: спілкуєтеся виключно українською, а ще звертаєтеся один до одного у формі кличного відмінка. Потім напишете про реакцію друзів на норму української мови. Приємної прогулянки.
Виникло питання: чому Олеся в кличному відмінку Олесю, а не Олесе? Знайомлю з етимологією імені: "Жіноче ім'я Олеся на думку одних дослідників, походить від імені Олександра, яке у свою чергу має в корені грецьке слово "alexo", що означає "захищати"; а на думку інших, використовувалося слов'янами ще в дохристиянські часи і означало "лісова".
Певне, наша граматика першу точку зору підтримала.
І знову про Олесю
“Кажуть, що Леся й Олеся — різні імена. Чи так це?”
Жіноче ймення Леся за походженням — скорочений варіант імен Лариса й Олександра. Спочатку його вживали неофіційно, але поступово дедалі частіше стали фіксувати як документальне ім’я на честь видатної української поетеси Лесі Українки. Тепер воно вважається самостійним і може бути записане у свідоцтво про народження, паспорт й інші документи. На відміну від нього ім’я Олеся такої самостійності не має. Це розмовний варіант жіночого імені Олександра. Тому вписувати його в офіційні папери не варто, бо це може призвести до прикрих непорозумінь. Треба: Олександра. Отже, Леся й Олеся — справді, неоднакові ймення.
Отже, у кличному відмінку буде Олесю й Лесю.
Ось Вам і матеріал для роздумів. Звертаємося до "Українського правопису": "Ю мають деякі пестливі іменники м′якої групи: бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю". Звісно, слово деякі залишає сумніви. У довіднику О.М.Авраменка, М.Б.Блажко читаємо про винятки Насте! Катре! Але чому ж тоді "Катрусе! Ганнусе! Лесе!" на Всеукраїнському порталі з підготовки до ЗНО? Вважаю це помилкою. А Ви? Пропоную дискусію. З обґрунтуванням, звісно ж. Напишіть, з якими ще варіантами кличного відмінка на цій сторінці не погоджуєтесь Ви?
Адміністратори - теж люди, тому звіряйтеся, будь ласка, із кількома
джерелами. У разі виникнення протиріч звертайтеся до академічних видань.
Пропоную високу оцінку (наприклад, 12) за редагування мого матеріалу. Скільки
разів читаю, стільки знаходжу помилки, бо
просто людина. У голові відображено правильний варіант, а на носієві
з′являється неправильний (випадково, звісно ж). А ще знати все не може ніхто, недаремно: "Навчаючи - вчусь" Тому запрошую до співпраці.
Варіанти редакції надсилайте або ж на електронну пошту:
kotsur.o.1983@gmail.com, або особистим повідомленням ВК. Репресій не буде - слово
вчителя!
Питання 4. Основні випадки вживання тире
Персоналії
Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу.
Моя ніч — ніби голка в горлі вічна.
Я собі підчепив тут одну хворобу.
Нею можна пишатись. Вона психічна.
Ця психічна хвороба, тобто кохання,
всі ознаки її описав Авіценна:
не дає зітхнути синдром махання
і потреба здохнути здоровенна.
Я нормально писав непогані вірші,
міркував про найтоншу тканину прози,
а тепер мої рими щоразу гірші
і до "прози" римуються в мене "сльози".
І лежу, мов мішок, я. Чорнію, худну
без повітря, світла, тепла, привіту.
Я розклав оцю журбу многотрудну
на півкулях мозку, мов карту світу.
Помолися ж за мене в кватирку Божу —
ліпше всохнути, впитись, нажити грижу.
Я з розпуки тут ошаліти можу —
вену вріжу, скажімо, чи всіх заріжу.
Любий друже, приїдь, порятуй і вибав!
Привези мені морфій, тютюн і тишу.
Я конаю тут, як остання риба.
А про інше все ще тобі напишу.
Моя ніч — ніби голка в горлі вічна.
Я собі підчепив тут одну хворобу.
Нею можна пишатись. Вона психічна.
Ця психічна хвороба, тобто кохання,
всі ознаки її описав Авіценна:
не дає зітхнути синдром махання
і потреба здохнути здоровенна.
Я нормально писав непогані вірші,
міркував про найтоншу тканину прози,
а тепер мої рими щоразу гірші
і до "прози" римуються в мене "сльози".
І лежу, мов мішок, я. Чорнію, худну
без повітря, світла, тепла, привіту.
Я розклав оцю журбу многотрудну
на півкулях мозку, мов карту світу.
Помолися ж за мене в кватирку Божу —
ліпше всохнути, впитись, нажити грижу.
Я з розпуки тут ошаліти можу —
вену вріжу, скажімо, чи всіх заріжу.
Любий друже, приїдь, порятуй і вибав!
Привези мені морфій, тютюн і тишу.
Я конаю тут, як остання риба.
А про інше все ще тобі напишу.
Дізнайся більше
З очима безгрішними – звідки беруться такі ото? –
Істеричка, химерниця, відьма в чаду незагоєних слів…
Ти просто не знав, що мене неможливо покинути.
Ти просто не знав, озирнувся і - через плече – пожалів.
А подив з’явився нізвідки, як води у березні:
Невже-таки – ти, і невже-таки – я, і невже-таки – ні?!
(Дівчатко в чоботях і джинсах стояло на голому березі –
А човен без весел тікав по ріці, як рука по струні!)
Словами пояснень,
Немов цигарками погаслими,
Заповниш цей вечір о стелі навислій, як дим...
Ти просто не знав, що мене тобі долею наслано,
А я тебе не пожалію – і не розповім!
Ти потім прийдеш із дощу, в перекрошенім шарфі картатім, -
Як з пам’яті пальців моїх твоє мокре волосся мине;
Ти потім збагнеш, що до мене не можна вертатись:
На тих крутосхилах, на тих берегах вже немає мене!
І так, наче руки з плечей опадають, безвладністю змучившись , -
Всі дні опадуть, і на холоді сліз зазвучать:
Мій плащ, нашорошений вітру, і очі щонайнеминучіші –
І губи твої догоряють, як вогник свічі...
Дізнайся більше
Ця стерня не коле -
стелить сизокрило.
Це прокволе поле
полином вродило.
Скільки збіжжя пере-
віять довелося!...
Сіють чорнопері...
Via Dolorosa.
Чолобитна челядь
кров зі столу змила.
Сутінками стелить
сатанинська сила.
Підніміть повіки
Вія-малороса!
Маски і музики...
Via Dolorosa.
стелить сизокрило.
Це прокволе поле
полином вродило.
Скільки збіжжя пере-
віять довелося!...
Сіють чорнопері...
Via Dolorosa.
Чолобитна челядь
кров зі столу змила.
Сутінками стелить
сатанинська сила.
Підніміть повіки
Вія-малороса!
Маски і музики...
Via Dolorosa.
Я щодня відвідую цю сторінку і кожного разу поповнюю свій багаж знань. Дуже вдячна Вам за таку турботу про нас - випускників.
ВідповістиВидалитиПрошу. Сторінка оновлюється щодня протягом канікул. Цікавої й успішної підготовки.
ВидалитиЯк філолог, не можу не оцінити проблемний спосіб подачі матеріалу. Сподіваюся, що учні це оцінять. І найголовніше, дана сторінка стане в приигоді під час підготовки до ЗНО. Щасти Вам і всім абітурієнтам 2015.
ВідповістиВидалитиВи завжди по-особливому дбали про випускників. Мене зацікавила форма викладення матеріалу, ілюстрації з сучасного життя. А ще проблемний діалог з учнями. Цікаво, чи підтримують вони його, чи залишаються сторонніми спостерігачами?
ВідповістиВидалитиВірю, що працювали. Діалог активно підтримували, хоча переважно коментували в соцмережі. У них неодмінно все вийде.
ВидалитиШкода, що я не знайшла цього блогу раніше, величезне спасибі за надану у зручному форматі інформацію!
ВідповістиВидалити