Майже середина червня. Мене іноді запитують, що Ви робите в тій школі - канікули ж. Багато маємо необхідних і цікавих завдань. Зокрема, мікрорайон. Хто не знає, як це "проходити мікрорайон", зараз розкажу. Вам дають вулицю, найчастіше віддалену від тої, на якій мешкаєте, і маєте переписати з будинка в будинок, з квартири в квартиру інформацію про дітей. Із подіями, пов"язаними з АТО, у нашій місцевості відбувається міграція населення, люди налякані, неохоче йдуть на контакт. Тож відбувається все приблизно так: учителька підстрибує до паркана й кричить що є духу: "Не бійтеся! Я зі школи! Ви мешкаєте в нашому мікрорайоні. У Вас є діти?" Найчастіше ноги, які ще хвилину тому було видно з-під паркана, зникають, лишається мила собача мордочка, щось тобі дзявкотить, але, на жаль, собачої не знаємо. Мабуть, збоку це виглядає кумедно, бо до нас підходить, полишивши вуличний футбол, "грім і блискавка" 7 класу й усієї школи Нікітка. Тільки й розмов в учительській про нього. Урок зірвав! Побився! Учитися не хоче!!!
