"Правова держава починається із чесних вступних іспитів"( Галина Пагутяк)

Я таки стаю фанатом творчості сучасної авторки, кілька днів її одну й цитую. Певне, не одна я.

Ось Вам новий анекдот:

 «Експерти УЦОЯО на уроці математики:

─ Квадрат катета дорівнює сумі квадратів трьох гіпотенуз.

─ Піфагор вважав не так!

─ Нас абсолютно не цікавить, що думав Піфагор, коли писав цю теорему».

А далі наводжу відкритий  лист-звернення тепер уже до 

Міністерства освіти!

Коли тяжко, читаю Ремарка...

Автор сам просив  поширити попередній пост, поширила. Інтерпретація така. Настрій геть зіпсувався. Але я не покину тебе, мій читачу, на травневі свята в такому стані. Ситуацію може врятувати література, вона лікує від абсурду. Хоча й не Стус, але Ремарк. Для мене він "бісер", так само, як й Гессе, тож пограймо. Отже, покоління втрачених. Їхні думки особливо актуальні сьогодні. Втративши все (матеріальне), людина здобуває внутрішню свободу, бачить життя інакшим. Вона вивищується над мізерністю. Ми з тобою також спробуємо... опинитися в Парижі 30-их років минулого століття під Тріумфальною аркою... Екскурсовод сам Ремарк. Так що навіть не вагайся. 

Завдання 29-33, або "Contra spem spero"...

Провідний спеціаліст відділу наукового забезпечення УЦОЯО, харків`янин Василь Терещенко, вирішив розставити крапки над "і" у полеміці щодо одного з текстів у тесті з української мови й літератури.У своєму Фейсбук він написав:

Проведіть травневі свята з дітьми

Шановні батьки! Запрошую відвідати оновлену сторінку "Інформація для батьків". Нам є про що поговорити. Розмова чекає на батьківських зборах, а попереду  травневі свята. Приділіть час спілкуванню з дітьми. 

Детальніше тут

Ідеальна жінка, або букет тюльпанів (із власних міркувань)

Якби Бог хотів призначити жінку господинею

чоловіка, Він створив би її з голови,

якби – рабою, то -  з ноги;

але так,  як Він велів їй бути подругою і

рівнею чоловіку, то сотворив з ребра.

Аврелій Августин

Вона нарешті здійснила свою давню мрію: зайшла до квіткового кіоску і купила букетик лагідних тюльпанів. Як давно її пальці не торкалися ніжних пелюсток…

В.Домонтович. "Дівчина з ведмедиком"

Отже, В.Домонтович і його роман "Дівчина з ведмедиком". Як я вчилася, на шпальтах педагогічної періодики точилася розмова про можливість включення до шкільної програми цього тексту. Але склалося інакше. Автора називають Сфінксом, Мефістофелем української літератури. Тим більш привабливими й непересічними видаються його твори. Інтерес до Домонтовича невипадковий: захищала магістерську роботу за його романами. "Дівчинка з ведмедиком" привабила легкою бунтівною і в той же час інтелектуальною іронією. Як просто вирішувала складні завдання з хімії головна героїня.

Метелик або трішки свого

Вчора він пішов і подарував мені блакитного метелика. Сказав, що цей метелик - то його любов, і я маю берегти її. А потім розвернувся і пішов геть. Що я мала робити з тим метеликом, якщо чоловік, якого люблю, пішов? Кинула метелика, а сама полетіла за ним через дві сходинки, а серце ще скоріше. Та все одно не встигла... Ніколи не наздоганяйте тих, хто пішов, бо повернути неможливе неможливо...

В.Шевчук "Дім на горі"

Добрий вечір тобі. Пізній вечір, а значить, вже вивчені уроки, напевне, і саме час почитати, заспокоїтися, поміркувати. Пропоную сьогодні красиву романтику. Дуже вишукану і ніжну...

        Роман В.Шевчука "Дім на горі" порівняно недавно увійшов до шкільного курсу літератури. Це філігранна історія розкриття жіночої душі, що знаходиться там, десь високо на горі, а також життєпис митця, який прийшов у цей світ як дитина непересічної жінки і демонічного духу. Дивний аромат містики насичує цей текст. То що ж виходить, мистецтво від лукавого?       Дуже  боюся, що тебе злякає обсяг, але ти тільки прочитай це:

Галина Пагутяк. Відкритий лист

Читати всім, хто відповів на завдання 29-33 як неправильно, так і правильно. Давайте поважати автора й літературу. Мистецтво - це мистецтво, а не... 

"До Лікарчука Ігоря Леонідовича,
директора Українського центру оцінювання якості освіти

Відкритий лист
Шановний Ігоре Леонідовичу! Вже два дні до мене надходять розпачливі й обурені листи такого змісту: «Шановна Галино! Мені прикро, що я дізналася про вашу творчість лише на державному екзамені.
Твір мене дійсно вразив і я перечитувала понад 6 разів його, бо отримувала від нього тільки насолоду.
Шкода зізнаватися, що з вашою творчістю спіткнулася тільки вчора, але наразі найбільшою проблемою для більшості абітурієнтів є саме тести з укр мови 29-33.

ЗНО і живий письменник

Дозвольте познайомити Вас із статтею-криком Галини Пагутяк щодо ЗНО 2015. А ми ж нещодавно відзначили Всесвітній день авторського права. Як же пояснити ( виявляється, не тільки дітям), що митець не пише, щоб чогось навчити, не членує текст на аргументи, мікротеми. Він просто пише!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Завдання 29-33 - це знущання над глибоко філософським текстом,  тож наводжу слова письменниці й повністю підтримую її. Читайте це. Під грифом "ВАЖЛИВО".

"Сьогодні вранці я прокинулась «знаменитою».Виявляється, вчора на тесті з української літератури частина мого триптиху стала каменем спотикання для випускників.Цей триптих я написала понад двадцять років тому і цілком ймовірно, що якби була учасником вчорашнього сакрального дійства, то також не догодила б своїми відповідями комісії. Хоча мені приємно,що обрали саме мій текст.

Але почуваю себе не дуже комфортно не через те. Я жива чи ні? Якщо я жива, або не минуло ще 75 років після моєї смерті, то на цей текст поширюється авторське право.І в мене повинні були придбати, попросити право на публікацію накладом 288 977 примірників? У країні,де реформують освіту, мали б  дотримуватися стандартів авторського права. Я б уклала угоду, пообіцяла б не розкривати таємну інформацію. Викладачі, які укладають питання, повинні були проконсультуватися зі мною. Але цього не сталося. Використали не лише мою працю, а й принесли у жертву розлюченим випускникам та їхнім батькам.

Стіна плачу або ЗНО з української мови 2015

Минуло ЗНО 2015 з української мови та літератури, але залишився шквал бурхливої критики, пристрастей, обговорення. Особисто я прорішала сесію самостійно і зробила 3 помилки: усі в тексті. Уважаю, що питання  не коректні, збагнути філософію тексту за допомогою завдань 29-33 мені не вдалося, на жаль. Чим не подобається тест 24 учасникам форуму, не знаю. Як на мене, доволі вживані іншомовні слова та їхні українські відповідники. Цікаво, чи зараховуватимуть абітурієнтам завдання 29-33? Виявилося, що не одній мені вони не піддалися(

Абітурієнти 2015, не мовчіть!!!!!!!!!!!! Ви маєте власну думку? Напишіть її. Вас мають почути. Я слухаю... І чекаю разом з Вами

Маркес "Сто років "солідат"

 Чи знайомі Ви з творчістю Маркеса? Він сьогодні модний. Коли митець помирає, він чомусь одразу стає у стократ популярнішим. Це письменник-містифікація. Наприклад, він сам стверджував, що написав роман «Сто років самотності» з розрахунком привернути увагу до своєї творчості, а саме до повісті «Полковнику ніхто не пише», яку, наче навмисне,  не помічали в літературному світі. Більше того, роман був написаний як заявка на Нобелівську премію. Автор не помилився. Але чи про самотність твір? Критики дискутують. Герої закохані, охоплені  шалом пристрасті й гріха. Маркес вжив в оригіналі слово «солідат». Воно багатозначне. Серед різних його дефініцій найвиразнішою є «неприкаяні». Переклад завжди заважає,  коли читаєш іншомовний текст. Чи не так? Якщо послухати роман мовою оригіналу, звучить музика пристрасті – це танго. А почалося все із гріха – інцесту. Але давай пригадаємо Біблію. Якщо ми всі діти Адама і Єви, то виходить, коли закохуємося та створюємо родину, щоб народити дітей, неминуче крокуємо до інцесту. Можливо, роман – нова версія Біблії. Чи гірка іронія автора.  Читати й аналізувати можна безкінечно. Роман для читання на все життя, як мінімум. Читачів часто дратує те, що чоловіків родини Буендіа звали Хосе-Аркадіо й Ауреліано. Але запиши на аркуші імена своїх знайомих і  будеш вражений  різноманіттям.

       Приємного читання. Трішки заздрю тобі, якщо розгортаєш цю книгу вперше…

Ірвінг Стоун "Жага життя"

 Сподобалися маки? Це полотно Ван Гога. Улюблений художник. Геній пензля. Особистість, до появи якої дійсність була не готова. Він мріяв бути священиком, як і батько, але його визнали негідним сану. Вважали невдахою. На щирість відповідали цинізмом. Знайомі відверто знущалися, а рідні… завжди жаліли. Це б зламало багатьох, але у Ван Гога була жага до життя.  А в Ірвінга Стоуна є романізована біографія живописця «Жага життя». Її раджу тобі сьогодні… Мистецтво вимагає божевілля… Але воно того варте.

Літературна кав"ярня переїхала

Шановні відвідувачі, на жаль, Ви не пишите, тому, керуючись численними проханнями друзів, публікую дописи з однойменної сторінки сюди, на головну. "Молюсь і вірю", що читаєте.

Давно вже не заходила сюди випити літературної кави. І ось нарешті вільна хвилина... Хочеться читати щось важливе, а потім довго думати про це. Як ти ставишся до утопій? Я вже якось збилась: ми на ти чи на Ви? Але про утопії краще: вони так важливі сьогодні, коли зовсім поруч намагаються будувати новий світ суцільної справедливості. Та мова навіть не про це: література - не політика. Справа в ідеалах, цінностях - справжніх і псевдо, фарисейських. Мова піде про Рея Бредбері і його роман-антиутопію, засторогу людству  "451 градус за Фаренгейтом".

Мудрість квітневого ранку

29 років тому український квітневий ранок сколихнув увесь світ. Ніхто не думав, не передбачав, що атом може вийти з-під людського контролю.Раптом безпечне життя людства було поставлено під загрозу. Людина вже не властелин Всесвіту. Страшна катастрофа навчила нас відповідати за свої вчинки, аналізувати помилки й шукати втрачену гармонію з природою. Найголовніші неперехідні істини - це краса Батьківщини й батьківщини, річка, поле, гай, запашний, щойно зібраний урожай, дитячі усмішки і щебет птахів, ясні зорі в небі та барвисті квіти під ногами...

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов"їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип"яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Ліна Костенко.