Просто етюди, жодних коментарів, ніякої цензури, лише потічки талого снігу...
Чи замислюємося ми над тим, як живемо? Чи кожного дня повністю автоматизовано виконуємо систему дій, в очікуванні, що колись усе це зміниться. Переважна більшість людей, які нас оточують, саме так і живуть, навіть не намагаючись зробити щось для того, аби змінити себе, почати життя з чистого листа. Можливо, вони бояться змін, а можливо, вже змирились із сірою буденністю, що їх оточує.Якщо людина за день не дізналась для себе нічого нового, вона даремно прожила його. Цікаве і сповнене яскравих барв життя може початись лише для тих, хто не застряг у павутинні буденності, а кожного дня прокидаеться з бажанням по-новому дивитись на світ, увесь час рухатись та не опускати руки після чергової невдачі, адже спроби знайти своє місце в цьому житті можна порівняти з лотарейними білетами, хтось виграє джекпот з першого разу, а хтось після двадцяти спроб не отримує нічого, але шанс виграти завжди більший у того, хто більше ризикує. А ті, хто опускають руки після декількох невдач, так і не дізнаються, наскільки вони були близькі до своєї мети.
