Під час серпневої конференції в Сєвєродонецьку Голова Луганської обласної державної адміністрації Ю. Г. Гарбуз запропонував міністру освіти Л. М. Гриневич педагогічний експеримент - обмін учителями Луганщини та Львівщини й Тернопільщини. Так зародився проект "Змінимо країну разом", мета якого полягає в тому, що на місяць педагоги опиняться в іншій області, навчальному закладі, де будуть ділитися досвідом, працювати з дітьми.
Луганську область представляють 50 педагогів, серед яких учителі української та англійської філології, початкових класів й історії. Серед них я. Потрапила до Тернопільської області. Жодного разу там не була. Цікаво...
Передчуття... Напередодні нового навчального року з колегами забави ради мріяли про те, чого хочемо. Вони вчора озвучили мої слова (сама встигла забути): "Хочу, щоб життя змінилося!" Думка матеріальна, що не кажіть. Зміни не забарилися.
Насправді добре усвідомлюю велику відповідальність, покладену на мене. Я предаставник Сходу, де відбувається АТО, де, як багато хто вважає, майже не говорять українською мовою. Хочу розвіяти ці стереотипи: Луганщина - це Україна. Познайомитися з колегами. А найбільше - поспілкуватися з дітьми. Багато планів. Нехай здійсняться.
Сьогодні був останній навчальний день, попереду 2 тижні канікул. До останнього не наважувалася розказати дітям... У понеділок була на нараді, приходжу у вівторок до школи - на столі букет жоржин, а семикласники обіймають і говорять, що день без класного керівника видався тижнем. Одинадцятикласники обіцяли здійснювати мрію - показувати вистави щоуроку. Вибачте, 10-А, Вам сказати не встигла... Виявляється, не лише я прив"язуюсь до них, а й вони до мене. Не зважаючи на це, упевнена, що новий учитель, який приїде на моє місце, неодмінно сподобається учням, а вони - йому: інакше бути не може.
