Як Ви проводите своє літо? Я малою була в бабусі. Село Софіївка, здавалося мені, було розташоване на краю світу. Далі не ходили автобуси. Було кладовище й багато неба. Високого бездонного. Село вимирало вже тоді. Жили старенькі бабусі й дідусі, до яких дуже рідко приїздили онуки. Так що дітей не було. Не передати радості, коли з"явилася дівчинка мого віку. Її звали Зухра. Вона не було схожа ні на кого з моїх знайомих, смаглява, з довгим чорним хвилястим волоссям, що сяяло, мов ніч. Більше ніколи й ні в кого не бачила такого волосся. Родина Зухри оселилася в порожньому будинку. Вони вирощували кавуни в полі. Таких смачних я ніколи не куштувала. У бабусі на городі росли завбільшки з мій м"ячик, а у них - такі, що я не могла втримати в руках. Соковиті -соковиті й солодкі-солодкі. Вечори я проводила з родиною Зухри, ми сиділи біля вогнища і їли дуже смачний і дивний хліб (сьогодні вже знаю, що таке лаваш).
