День народження Шекспіра і переклади Ю.Андруховича

І от питання — бути чи не бути.
У чому більше гідності: скоритись
Ударам долі і лягти під стріли,
Чи опором зустріти чорні хвилі
Нещасть — і тим спинити їх? Заснути,
Померти – і нічого, лиш зазнати,
Як сон позбавить болю, нервів, тіла,
А з ними і страждань. Така розв’язка
Цілком годиться. Так, заснути, спати –
І що, і сни дивитися? Проблема
Одна: які нам сни присняться, мертвим,
Коли земні марноти відшумлять?
І тут сидить вагання: ще хоч трохи
Побути, вік добути свій, а звідси –
Примноження нещасть. Якби не це,
То хто із нас терпів би ці знущання:
Ці утиски верхів, апломб нікчем,
Зневажене кохання, беззаконня,
Нахабство влади, напади на честь,
Якими послуговується підлість,
Хто став би це терпіти, адже можна
Звичайним лезом зупинити хід
Усіх страждань? І хто тягнув би далі
Життєву лямку і стікав би потом,
Якби не страх – а що там, після смерті,
У тій країні з інших географій,
Що з неї не прийдуть мандрівники?
І страх нам каже витерпіти муки
Тутешні, добре знані, й не шукати
Незнаних, потойбічних. Винен розум –
Це він блідими робить нас і барви
Поривів наших, а відважні плани
По роздумах воліємо відкласти
І зовсім поховати. Хтось тут є?
Офелія! За мене помолися,
Прекрасна німфо, грішного згадай.

Саме такий монолог минулого року зачитав мені один з учнів. Шекспір зазвучав по-українськи в новій тональності. Восьмикласник пояснив, що цей переклад здійснив Юрій Андрухович. Приємно, що нарешті переклад виходить на належний рівень, коли працюють не з текстом, уже перекладеним російською, а оригіналом. 

Часто помічаю, що на уроках учні намагаються дослівно перекласти слово з російської українською. Отже, спочатку вони формулюють думку однією мовою, а потім намагаються дослівно перекласти. Нервують, коли пояснюю, що відповідника такого немає і потрібно переформулювати думку. Такі твори спочатку важко пишуться, відтак складно й читаються. 

Що зробив Андрухович? Він відкрив нам легкість шекспірівської мови за допомогою філігранного володіння українською. Відчув текст, не злякався "гобліна", відкрив для нас Шекспіра. Пропоную перечитати "Гамлета" в новому звучанні.

Авторське право і пости в мережі

Сьогодні не лише Всесвітній день книги, а й авторського права. Приємно, коли твої знайомі, а особливо учні, постять на  своїх сторінках у соцмережах поруч із котиками та квіточками цитати із книг. От тільки, на жаль, роблять це не завжди осмислено: виривають текст із контексту, ховаються за красивою фразою, не розуміючи її змісту. Інколи буває навіть так, що створюють постери з крилатими фразами й розвішують їх у навчальних закладах. Одного разу прочитала в кабінеті :"До нас в науку! Ми навчим, почому хліб і сіль почім!"  Але ж у "Кавказі" Шевченка це гірка іронія...

Як же знайти мудру золоту середину? По-перше, Вашу сторінку по-справжньому прикрасять фрази, узяті зі справді прочитаних книг. Це справить позитивне враження про Вас, а можливо, спонукатиме знайомих теж долучитися до читання. 

По-друге, не забувайте вказати автора та назву твору, інакше будуть думати, що це Ваші слова.  Ви станете порушником авторського права! Якщо читаєте в електронному варіанті, то можете додати посилання на книгу для зручності. 

Надворі дощ. У думках імпресіонізм...

Ви любите, коли йде дощ, свище вітер, ламає юні стрункі деревця? А я люблю залізти під стару майже не теплу ковдру й уявляти, що мені добре, що по жилах тече радість, а не дощ. Сіра завіса відтінила від часопростору і створила маленький затишок для змерзлої від негоди душі. У такий момент можна відчути себе, бо всім стало байдуже до тебе, просто холодно, ось і все. У потугах зігрітися людина нагадує тварину. Жінки забувають про подіумну ходу і просто біжать туди, де їх приголублять. Їхні парасолі рве вітер. Він хоче просто навчити літати, піднести до небес... 

"Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине" (Ліна Костенко)

Я закохалася у творчість Рея Бредбері в 30 років. Їхала собі в потязі і читала роман, щойно куплений у книжковому магазині, - "451 градус по Фаренгейту". Ніч промайнула швидко. Давно лишилася позаду остання сторінка. Ось тільки вона викликала рій думок. 33-річний автор показав дійсність під іншим кутом, розщепив на численні атоми мою систему ціннісних координат...Того дня сонце зійшло по-новому.

Його батько Жуль Верн. Мати Мері Шеллі. Він здобув освіту в бібліотеці. У ХХІ столітті не друкував на комп"ютері, а лише на друкарській машинці, не водив авто.

Тренінг із психології

Лише завтра виходжу із канікул, оскільки брала участь у тренінгу для педагоів "Підвищення психосоціальної стійкості до стресу в дітей", який проводиться за підтримки Unicef. Ця експериментальна програма діє в 5 областях, а саме: Харківській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській та Запорозькій. Цікаво, що в групах зібрані не лише вчителі, психологи, соціальні педагоги, а й вихователі дитячих садочків, представники адмністрації закладів освіти, викладачі професійно-технічних ліцеїв. Це дозволяє вималювати загальну картину, а не розглядати окремі ланки. 8 годин роботи два дні поспіль минули швидко, бо психолог Євгенія кожні 15 хвилин змінювала прийоми роботи, місце розташування учасників. Довелося робити те, від чого відвикла - "виросла": малювати, танцювати, грати на дитячих інструментах, ходити із заплющеними очима, уявляти себе деревом, повітряною кулею, метеликом, зазирнути в очі своїм дитячим страхам і підлітковим комплексам.