Фото

Фото

четвер, 21 квітня 2016 р.

"Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине" (Ліна Костенко)

Я закохалася у творчість Рея Бредбері в 30 років. Їхала собі в потязі і читала роман, щойно куплений у книжковому магазині, - "451 градус по Фаренгейту". Ніч промайнула швидко. Давно лишилася позаду остання сторінка. Ось тільки вона викликала рій думок. 33-річний автор показав дійсність під іншим кутом, розщепив на численні атоми мою систему ціннісних координат...Того дня сонце зійшло по-новому.
Його батько Жуль Верн. Мати Мері Шеллі. Він здобув освіту в бібліотеці. У ХХІ столітті не друкував на комп"ютері, а лише на друкарській машинці, не водив авто.
 


Напередодні тридцятої річниці катастрофи на ЧАЕС вивчаю з 6 класом новелу "Усмішка". Спочатку думала, що діти ще не спроможні зрозуміти підтекст, що твір для них заскладний. Однак я помилилася. Вони набагато доросліші, ніж того можна очікувати. На запитання, до чого ж тут Мона Ліза, отримала відповідь, над якою міркую й зараз: "Вона - це краса, яка скрізь, а ми її не розуміємо, навіть плюємо в слід"...

2 коментарі:

  1. Думаю, урок вдався. У нас було простіше, але діти також зуміли самі сформулювати головну думку: вони, справді, як і Том, мають неперевершене відчуття прекрасного. Чи можна скористатися вашим буктрейлером? Дуже цікавий. Я тільки думаю на канікулах вчитися це робити. І дітей вже надихаю це робити. Пятикласники вже пробують. Тут вони нас випереджують!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за відгук. Відео з мережі. Будемо начатися разом, а діти допоможуть.

      Видалити