Поцілунок - чудодійний дотик губ

Переддень  Івана Купала та Всесвітній день поцілунку. Теплий літній день із полохливим тріпотінням метеликів у повітрі, сповненому запаху липи, асоціюється з чудодійним дотиком губ, під час якого ділиться навпіл дихання, серцебиття, світ, радість... Справді, замість сварки з дорогою Вам людиною, краще пригорніть її і поцілуйте. Конфлікт буде вичерпано, красу врятовано. А краса, як говорив Достоєвський, ... 

Пропоную цікаве заняття: погратися в тавтограму. Це прийом, коли в тексті кожне слово має починатися з однакової літери. Свої спроби залиште в коментарях, будь ласка.Ось зразок:

ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

"Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:

"Приїздіть, Павле Петровичу, писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюєте, повеселитесь". Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїзджого поета. Потім під'їхали поважні персони - приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки - премилої Поліни Полікарпівни.

Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора -попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: Портвейну, Плиски. Пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки підпечеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятись по Підгорецькому парку, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Порослий папороттю придавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під пророслим плющем платаном.

Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати".

P.S. Ура! 10-А заробляє літні бонуси. На канікулах діти таки пишуть тавтограми)

Ростислав Дзюба Петрик прокинувся. Побачив полум’я поблизу погреба, подумав – іпобіг по пожежників. Професіонали прожогом прибули, початківці посідали послухати Петра. Поки пожежу приборкали, парубок пропав – полюбляв покій. Потому Петрові присудили премію – п’ятдесят пряників. Проте, пішовши путівцем, пожежники перекусили пряниками, подяка пропала.