Звідки я?

Уже 10-ий рік мешкаю в невеличкому містечку Сватове. Учитель-філолог я вважала чомусь, що назва міста не змінна. Аж сьогодні почула телевізійні новини "зі Сватового". Формулювання видалося чужим, тому розгорнула "Український правопис"(Київ, "Наукова думка", 2008), почала вивчати питання. Параграф 112 пункт 3: "Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Борове -Борового, Бровому...". Якщо так, то я  і справді "зі Сватового". Але вчителю-філологу на канікулах, та ще й в неділю, цього видалося замало.

У цьому ж параграфі є пункт 7, де йде мова про географічні назви, що не відмінюються:    це       "(переважно іншомовні), що закінчуються на е(є), і(ї), о, у(ю)". Ключове слово "переважно". Тут  пригадалася історія з "Мукачеве - Мукачево". Натрапила в Інтернеті на таку статтю:

Українські філологи почули крик душі з Мукачева

Мовознавці пропонують відмінювати назву закарпатського міста як іменник ("Мукачева, Мукачеву, Мукачеві").

То ж звідки я:

• зі Сватове?
• зі Сватового?
• зі Сватови?

Таки знайшла!!!!!!!!!

"Мають форму прикметників середнього роду і закінчуються на -ов-е, -н-е, -ськ-е/-цьк- е, -е: у селищі Чутовому (Чутове), біля села Сваркового (Сваркове),  «У місті Сватовому на Ворошиловградщині є чарівні вулиці» В.Горпинич "Складні випадки відмінювання топонімів"

Тож я із міста Сватове, або зі Сватового)

А "Сватова" в нас таки  говорять. Скоріше за все, це діалект.