День благодійності

Сьогодні день благодійності. Це спонукає до роздумів... Благодійність... Доброчинність... Для цього не день потрібен, а ціле життя. Життя не заради власного іміджу, а заради справжнього добра. Приємно, що є такі люди, які, справді, цьому присвятили власне життя, поєднали з творчою кар"єрою. Якщо зазирнути в тлумачний словник української мови, то можна знайти багато слів, пов"язаних із "добром", - це і милосердя, і гуманізм, і меценацтво, і доброчинність.

Багато дискусій точиться щодо того, чи показовою  є доброчинність зірок. Як би там не було, але якщо вона бодай комусь допомогла, то це вже є позитивним явищем. Мене, наприклад, світлина переконує в тому, що Анджеліна Джолі не грає, а переймається проблемами дітей. До того ж благодійністю займаються не лише "зірки", а й пересічні громадяни. 

Не порожнім словом стала благодійність і для нас, українців. Виник потужний волонтерський рух.
 І до сьогодні ведуться ремонтні роботи в моїй школі - нас підтримала Одеська область. Кожен регіон України надав допомогу різним об"єктам. Ремонти тривають... 

Уже немає розбитого скла, побитих меблів, протягу в коридорах, але десь по кутках ще причаївся страх, а темними довгими вечорами вулицями міста гуляє депресія, тому нас морально вирішила підтримати Івано-Франківська область, запрсивши діток 5-8 класів на різдвяні канікули.  Готуємося відвідати Прикарпаття. Родини з радістю відгукнулися на пропозицію, оскільки й самі були учасниками експерименту обміну дітей Схід-Захід на час канікулів у 90-ті роки.  Учням особливо зараз буде корисно змінити місце.

З якого віку слід говорити про благодійність? Обожнюю Діккенса. Велика людина, великий автор, який не просто пропустив крізь себе написане, а чиї тексти реформували світ. Саме зараз вивчаю з 6-Б "Різдвяну пісню в прозі". Прочитали перший розділ, переглянули фрагмент мультика, почали обговорювати. Чому кінцівки духа Марлі скуті кайданами? Діти роблять висновок: нічого доброго в житті не зробив. Я запропонувала малечі помріяти, якби вони отримали в спадок від далекого-предалекого родича мільйон євро, то на що їх би витратили. Шестикласники пожвавилися) Спочатку мріяли відвідати Діснейленд, побувати на морі, побудувати для себе і батьків новий будинок, відкрити власну справу (виготовляти цукерки, здійснювати наукові експерименти, заснувати приватну школу, у якій усі будуть щасливі), а потім дітки почали говорити, що третину чи четвертину грошей вони готові віддати на доброчинність. На що ж саме? Запитала я  в них. Відповіді не лишили байдужою. На протези для солдат без кінцівок, на будинки для родин біженців, на побудову медичних центрів, щоб хворих дітей не потрібно було лікувати за кордоном, на іграшки в будинки-інтернати та дитячі садочки. Я стояла, дивилась на них і думала, звідки така мудрість?... Чи це пусті слова, які вивітряться з роками? А потім Русланчик запитує: "Але ж я не маю мільйона євро і навряд чи отримаю таку суму в спадок, то що я сьогодні можу зробити, щоб не стати таким, як містер Марлі та Скрудж?" Я ще не встигла відповісти, як він підійшов до мене й протягнув печиво. Це моя благодійність Вам. Я запитала, хіба потребую допомоги. Дитина пояснила, що їм, дітям, часто привозять різноманітні організації і печиво, і книги, і канцелярське приладдя. А ось учителям - ні) Не подумайте раптом, що випрошую цукерки чи канцелярію))))))))))))

Наступного дня він приніс жменю цукерок-льодяників і пригостив ними вчителів. Ті розгублено питали, за що. Русланчик пояснив: він не хоче вирости Скруджем чи Марлі. Аби зрозуміти хлопчика, педагоги читають тепер Діккенса) 

Можливо, це наївно, декому - смішно, але я вірю, що зростає нове покоління, не байдуже до людського горя, яке не витрачатиме гроші на автівки, чартери, яке не закує свої душі в пута меркантильності й черствої обмеженості.