Нас від життя Кобзаря віддаляє приблизно півтора століття. Час, упродовж якого вивчаємо його творчість, намагаємося позбутися стереотипів. Але чи досягаємо бажаного? Для кожного Шевченко різний... Для одних такий ...
Для більшості такий...
Подібний портрет, напевно, є в більшості шкільних кабінетів української літератури. Саме таким уявляють діти Шевченка. Дідуся-селянина в смушевій шапочці. Позіціонують як бідного, зацькованого, атеїста. Але чи таким був митець? Дослідник творчості професор Григорій Клочек презентує сучасну інтерпретацію поезій Тараса Шевченка, у якій Кобзар - це елітарний автор.
Відповідно, елітарною, закодованою при поверховому прочитанні, є Шевченкова поезія. Дуже часто її декламування перетворюється на істерику, штучну, награну. Так Шевченко ніколи не писав. У його Слові Любов, Біль, мотивація до Міркувань, Думки. Для мене взірцевим є прочитання Шевченка Богданом Ступкою.
Думаю... Завтра вивчаю поезію Шевченка з 9 класом. Це вкрай відповідально: вони теж мають думати...
Немає коментарів:
Дописати коментар