День поезії почався з ожеледі й тотального для березня холоду. Люблю декаданс, тому з цікавістю йшла на урок в очікуванні вільних інтерпретацій віршів Бодлера. Мені в 16 це було вкрай цікаво, сьогодні теж. Один учень поставив відверте питання (ціную щирість):
Я стояла й думала, що тут можна сказати... Відчувала себе спершу альбатросом. День поезії... Аж тут відповіли за мене інші учні. Ті, що не виявляють особливої активності на уроках.
- А що для тебе музика? Що вона тобі дає?
- А тексти пісень - це теж поезія, розумієш.
- А тексти пісень - це теж поезія, розумієш.
- А коли кіно дивишся, ти отримуєш матеріальний результат?
- Скажи ще, що ти вірші читаєш?
- Так, беру й читаю увечері. Інколи граю на гітарі...
- Чому ти вважаєш, що хтось чи щось має давати. Ти маєш побачити й взяти сам.
- Поезія дарує задоволення...
Отак відбувся мій урок вивчення декадансу. Вони дискутували, а я стояла й слухала, що може дати "стєшок"...
16 - то й справді декаданс... Як же допомогти розкрити його квіти, відокремити їх від зла?..
Немає коментарів:
Дописати коментар