Усесвітній день поезії

День поезії почався з ожеледі й тотального для березня холоду. Люблю декаданс, тому з цікавістю йшла на урок  в очікуванні вільних  інтерпретацій віршів Бодлера. Мені в 16 це було вкрай цікаво, сьогодні теж. Один учень поставив відверте питання (ціную щирість):

- От скажіть, невже для вас прочитати один "стєшок" в день - то щастя.  Що це дає вам?

Я стояла й думала, що тут можна сказати... Відчувала себе спершу альбатросом. День поезії... Аж тут відповіли за мене інші учні. Ті, що не виявляють особливої активності на уроках.

- А що для тебе музика? Що вона тобі дає?
- А тексти пісень - це теж поезія, розумієш. 

- А коли кіно дивишся, ти отримуєш матеріальний результат?

- Скажи ще, що ти вірші читаєш?

- Так, беру й читаю увечері. Інколи граю на гітарі...

- Чому ти вважаєш, що хтось чи щось має давати. Ти маєш побачити й взяти сам.

- Поезія дарує задоволення...

Отак відбувся мій урок вивчення декадансу. Вони дискутували, а я стояла й слухала, що може дати "стєшок"...

 16 - то й справді  декаданс... Як же допомогти розкрити його квіти, відокремити їх від  зла?..