22 червня - День скорботи і День народження Ремарка

Сідає сонце... 22 червня 2016 року. Засинає втомлений спекою день, і навіть вечір не приносить прохолоди. Сьогодні День скорботи...
Чи думали ми, що в цивілізованій країні в центрі Європи в ХХІ столітті може знову початися війна? Війна не романтика, не міф. Про неї повинні знати, читати свідчення й враження очевидців. 

Сьогодні народився письменник, чиї романи я прочитала-перечитала влітку-2014-2015. День народження Ремарка...

Покоління втрачених і покинутих, таких, які уміли жити і любити, які розуміли, про що писали, оскільки втратили все.  40-ві роки минулого століття - і ми ... в Парижі... 

"Жінка наближалася до Равіка навскоси через міст. Вона йшла швидко, але так, ніби в неї запліталися ноги. Равік помітив її аж тоді, як вона опинилася майже біля нього. Він побачив бліде, вилицювате обличчя й широко посаджені очі. Обличчя було застигле й скидалося на маску. Здавалося, наче в ньому до краплі вичахло життя, а в осклілих очах при світлі ліхтаря відбивалась така порожнеча, що Равік насторожився.
  Жінка пройшла так близько, що мало не зачепила його. Він простяг руку і схопив її за плече. Вона похитнулася і була б упала, якби він її не тримав.
Равік не відпускав її.
— Ви куди? — за хвилю спитав він. Жінка безтямно дивилася на нього.
— Пустіть мене,— прошепотіла вона.
Равік нічого не сказав. Він і далі міцно тримав її за плече.
— Пустіть мене! Що це таке? — Жінка майже не ворушила губами.
  Равікові здавалося, що вона не бачить його. Жінка дивилася крізь нього в порожню ніч. Просто її затримало щось, і вона казала:
— Пустіть мене!"

Е.Ремарк. "Тріумфальна арка". Українськомовний переклад

P.S.Він її не залишив, надто холодно й пізно було, а Ви... Але ж це Ваш вечір...