Добрий вечір. Давно не заходила сюди. Кінець року, вибачайте. Мушу й уроки проводити, й іспити приймати, опрацьовувати документацію. З цього пригадується старий студентський анекдот (актуальний, як виявилося, в усі часи): "У Вас завтра іспит з китайської. Нічого страшного. О котрій і яка аудиторія?" І справді, усе просто, а життя продовжується. Сьогодні мовчати не можу, бо ж філолог. Отже, хто ж вони такі, ці філологи. Учителі? Ні ж бо. Точніше не зовсім. Оскільки справжній філолог наскільки любить мову й літературу, що задихається в межах навчальної програми, а ще любить волю, можливо, більше за своїх вихованців. Не терпить обмежень навіть заради репутації й престижу. Зазвичай уявляють філологів такими собі дідусями й бабусями, сивими й мудрими, що говорять таке, чого майже ніхто не розуміє. Чому так? Дехто думає, що це напрочуд нудні люди або ж геть відірвані від життя. У цьому, певне, є доля правди. Можливо, ті, що мали бути птахами, але з якихось причин таки не полетіли, народилися філологами, до кінця не зрозумілими людям цієї планети.
Що буде з філологом, коли його помістити в школу?
Начитаний Бредбері, Сартром і Камю, Ніцше й Фрейдом, Юнгом та іншими, що він , філолог, думатиме, читаючи твір про сенс життя Василя, Петра, Івана? Обізнаний зі старославом, латинецею й кількома іноземними мовами, що відчуватиме, раптом переконавшись, що не всі учні 10 класу спроможні записати своє прізвище, ім"я та по батькові без помилок? А в якому захваті перебуватиме від аналізів сонетів Петрарки за ГДЗ або "я ж списував у відмінника", або "я вірші не розумію, більше знаюсь на прозі, зокрема анекдотах".
Начитаний Бредбері, Сартром і Камю, Ніцше й Фрейдом, Юнгом та іншими, що він , філолог, думатиме, читаючи твір про сенс життя Василя, Петра, Івана? Обізнаний зі старославом, латинецею й кількома іноземними мовами, що відчуватиме, раптом переконавшись, що не всі учні 10 класу спроможні записати своє прізвище, ім"я та по батькові без помилок? А в якому захваті перебуватиме від аналізів сонетів Петрарки за ГДЗ або "я ж списував у відмінника", або "я вірші не розумію, більше знаюсь на прозі, зокрема анекдотах".
А знаєте... філолог витримає. Він не з роду мамонтових і його ера продовжується. Сім крапель валеріани знімуть шок від робочих буднів. І зранку він знову повернеться в клас (хоч гамлетом, хоч дон кіхотом) і буде вести боротьбу за юного читача, проти потворності й порожнечі, бо можливо, атоми й складаються на 99% з порожнечі, але книги не пусті. І філолог це Вам доведе, якщо Ви не зовсім атом. І неважливо, де Ви зустрінете філолога, просто не злякайтесь самі і не злякайте його. Можливо, 99% порожнечі чекають на щось... З Днем філолога!
Немає коментарів:
Дописати коментар