Зустріч із сучасними поетами

Отже, обіцяний звіт про масштабне мистецьке дійство в невеличкому містечку Сватове - зустріч із сучасними поетами. Моя місія полягала в супроводі учнівської молоді. Розкажу про все по порядку. Це ми в очікуванні...

Очікували чогось високопафосного. А натомість до нас вийшли молоді сучасні прості люди. Без комірців і краваток. Справжні, живі. У невеликій залі залунала, певне, уперше сучасна поезія  у всіх її проявах - легкості й в той же час глибокій інтертекстуальності, епатажності й поміркованій зажурі від подій сьогодення. Розкажу, з ким познайомилися.

Ось він - сам Сергій Жадан. 

Тому що ніколи тебе не вирвеш,
ніколи не забереш,
тому що вся твоя свобода
складається з меж,
тому що в тебе немає
жодного вантажу,
тому що ти ніколи не слухаєш,
оскільки знаєш і так,
що я скажу,

тому що в цій мові не лишилось
жодних нормальних слів,
тому що синтаксис,
який нас рятував,
давно застарів,
тому що повіривши одного разу,
будеш вірити до кінця,
тому що мені саме тепер
не вистачає
твого імені та лиця,

я не дам тобі жити так,
як ти хотіла – мені на зло,
ніби я не зупиняв для тебе кров,
ніби нічого і не було,
я все одно спробую хоча б якось
тобі допомогти,
я все одно все зіпсую,
все одно досягну мети.

Сама подумай –
як би я відмовився від твоїх листів?
Ти ж розумієш, що я від тебе хотів.
Я хотів, щоби все було так,
як хотіла ти.
Тому доведеться далі
писати всі ці листи.

Доведеться змиритися з тим,
що все мине.
Доведеться не говорити
про важливе та головне,
доведеться боятись свободи,
триматися меж.
Щастя не оминеш.
щастя не оминеш.

Далі ми познайомилися з філософічною поезією Олени Герасим"юк.

 до чого тут вірші 

вже горло німе як дроти
всі ріки течуть
а це значить - ніхто не вернеться
слова позтискались озлоблені мов кулаки

і скільки в них сили
нема як і віри нема
шукаєш як тіло
в полях перемінного бою
і словом - снарядом
хоч раз обмінятись з тобою

ти чуєш це поле?
голосить мов голка тонке
і гостре мов горло
мовчить
все ніяк не прорветься
крізь тіло твоє
чоловіче тонке твоє серце

крізь міцність мовчання
у дальні твої береги
в печери циклопів
у хитрість твого одіссея
і хвиля в якій завмираю
несе і несе і
ніяк не потопить
ніяк не наказує -
вмри

А це видатний спортивний україномовний коментатор та ще й поет, чиї тексти покладені на музику сучасних пісень, - Дмитро Лазуткін. 

пісок і літо дощі та райдуги 

цілунки легко стають укусами 
наскрізний струм у потоках патоки... 
твоя порядність така спокуслива 

не я ловлю тополині пестощі 
не я життя вимірюю курсами 

(чиїсь конспекти і зайві ревнощі) 

твоя порядність така спокуслива 

твоя відсутність така заплутана 
твої приходи такі наповнені 
ти недочута ти переслухана 
ти божевільна ти некерована 

усе твоє — що я мушу вивчити 
усе твоє — що я хочу відати 
титититититититититити 
тититититититити — ти 

(а раптом щось би тобі не личило — 
то наведи вже курсив і видали) 

твої симптоми твої діагнози 
fаshion tv і серце Ісусове... 
температура 
високі градуси — 
твоя порядність така спокуслива 

нічна теорія східні практики 
вино з гурзуфу вітер з атлантики 
так дивно бути з тобою поряд 
коли свобода — найвищий поверх... 

ти відчиняєш 
прозорі двері 
ти розчиняєшся 
в атмосфері — 

ти божевільна ти некерована 
і недочута і переслухана... 
твоя відсутність — така заплутана 
твоя присутність — така наповнена

Поетеса з Первомайська Любов Якимчук. 

я не писатиму тобі листів 

жодного листа за нашу історію

аж доки ми помремо в один день

але порізно

по різні боки води

жанр листів став архаїкою

покрилися пилом шкатулки

де їх зберігали панночки

і серванти стоять одиноко

видихають тепло наших осель

я пишу тобі більше любовні рецензії 

на книжки зарубіжних поетів і романістів

яких ти читаєш або можеш прочитати

я пишу тобі любовні статті

про війну в Іраку або в Грузії

я тобі пишу про зовнішню політику 

і про внутрішні конфлікти

про французьке вино

я веду авторську колонку

в глянцевому журналі

про різні побутові дрібнички

як от твій гребінець

або смугасті шкарпетки

з комірками для кожного з пальчиків

а ти хоч би прочитала

хоч би слово сказала

пов’язане з ніжністю

хоч би руку подала — 

я поцілував би

І нарешті веселий та епатажний поет з Харкова Артем Полежака .

Після читання віршів поети запропонували аудиторії поспілкуватися. Як то часто буває, аудиторія знітилася й очікувала, що її відпустять раніше додому за гарну поведінку. Аж тут! Усталений хід подій перевернув з ніг на голову 8-класник Дзюба Ростислав, який підніс руку і відверто сказав, що мріє взяти інтерв"ю в Сергія Жадана. Розмову було санкціоновано. Мрії збуваються, навіть якщо неймовірні. Отже, ексклюзивне інтерв"ю.

Завдяки Ростиславу зала дізналася й про пологовий будинок, у якому народився Жадан, і про гімназію, де вчився, і про те, що сучасні поети мають неабияке почуття гумору. А ще Ростислав, корстуючися можливістю, передав подяку Ю.Андруховичу за якісний переклад "Гамлета" Шекспіра. Отакої! Як же реагувала зала? Із відчуттів Ростислава. Чому всі навколо сміялися? Певне, розкута дитина, яка на пропозицію задати питання - запитує, виглядає "смішно". Дивно це трохи, правда? Особисто я поважаю мрійників, які використовують можливість, аби досягти мети. 

А далі була фотосесія. Поети з радістю обіймали дітей і позували для пам"ятних світлин. Ось декі кадри.