Завтра йду з учнями на зустріч із сучасними українськими письменниками. Уявіть собі в невеличкому провінційному містечку (про такі не раз писав Гоголь) відбудеться масштабне дійство. Особисто я його чекаю з нетерпінням, хоча знаю лише, що там буде Сергій Жадан. Якщо Ви теж йдете, чи просто мало знаєте про нього, трохи розкажу. Дитячі роки митця пов"язані з містечком Старобільськ Луганської області (зовсім поруч з нами). Вищу освіту здобув у Харкові. Там же працював викладачем української й світової літератури. Відомий яскравістю поглядів та неординарністю мислення, політичною непокорою та участю в акціях протесту. Тим цікавіше, хіба ні? Трохи знайома з його прозою. Романами "Депеш Мод", "Ворошиловград". Тексти сучасні, епатажні, бунтівні. Я не беру участь у дискусіях типу: чи має право автор вживати нецензурну лексику, порушувати непрості теми. Життя - теж мистецтво...
Залишу тут вірш і посилання на його тексти. Цікаво - читай. Тільки не суди, бо...
За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.
Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.
Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, -
я тебе передчую.
А нижче посилання на роман "Ворошиловград", колишня назва Луганська. Як же провіще він звучить. Болить мені доля цього міста гостро дуже, бо в ньому минула моя юність - перше студентство, університет, що сформував особистість, люди, які почули й зрозуміли. А сьогодні... Не хочу про це... Робіть самі висновки... і читайте роман
Немає коментарів:
Дописати коментар