Перший день літа присвячений дітям

Дитинство - неповторна країна, куди потрапити можна на веселці, де немає місця підступності й злу, де не плачуть за розбитим коліном більше 5 хвилин, де сяє сонце, навіть коли щільно заплющені очі. Не всіх дорослих пускають туди. У цій країні могли б жити вчителі, якби захотіли, якби не боялися бути мрійниками й диваками. Наважилися  грати в класики й бродити по теплих літніх калюжах. Спробували гратися й сміятися. Фантазувати. Вірити. Любити. Жити. Ви знаєте, інколи здається, що живуть по-справжньому тільки діти. Вони не прив"язані до матеріальних штучних цінностей, не бояться виявляти свої почуття, не грають ролі, не носять маски. Вони справжні, мудрі. Мене вражає виваженість й унікальність 5-класників. Навіть не знаю, хто кого вчить: я їх, чи вони мене. Дуже хочу зафіксувати ці неповторні моменти, зберегти їх чистоту й неповторність. Тому постійно фотографую. Світлини будуть берегти їх емоції.
Що подарувати їм у цей день? Світло світлячка, легкість метелика, лоскіт кульбабки, тишу сну, мудрість казки або просто любов. Іграшка занадто наївна для них, повірте. Вони проганяють дощ і самі продукують світло. Отже, просто любіть і грійтеся у милого тепла дитячої усмішки, наївної мудрості й чистої моралі. 

Сьогодні ми брали участь в районному заході, на якому діти з рушниками утворили коло національного  єднання. Пропоную переглянути. Дитячі усмішки відігнали зловіщі хмари над небом...