Ми так звикаємо до того, що нас оточує, що навіть не замислюємося про альтернативу. Відпустка триває, а разом з нею продовжується переосмислення зробленого та вибудовується перспектива майбутнього.
І педагоги, і батьки, і передусім самі діти розуміють, що сучасна школа потребує змін. Цих новацій очікують від особистості педагога, навчальної програми, підручника. Але давайте подивимося на споруди, у яких працюємо, з іншого боку. Чи приваблюють вони? Чи кличуть до себе? Це в переважній більшості шаблонні побудови, однотипні, часто тісні. Викликати довіру має не лише зовнішній вигляд учителя, а й сама школа, яка має оточити світлом, простором, щоб дитина отримала гармонійне відчуття, яке буде спонукати до навчання, а не бажання швидше повернутися додому. Ми інтегруємося до європейського освітнього простору. Як же виглядають сучасні заклади навчання у світі? Виявляється, про школу майбутнього думають уже давно. Наприклад, у США введений місцевий податок на розвиток школи. Але ми зосередимо увагу на європейському досвіді.
Освіта по-шведськи
Це школа, навіть не сумнівайтесь. Але не класична, а модерна. Немає поділу на класи. Дитина не прив"язана до певного місця, її простір не обмежений. Більшість часу школяра приділено самоосвіті. Там не викликають до дошки, хіба що для захисту колективного проекту. Не задають домашні завдання. Дитину починають учити читати, писати, рахувати лише з 7 років. До цього часу вона має засвоїти систему моральних орієнтирів. Труднощі навчання шведські школярі відчувають, починаючи з 8 класу (всього навчаються 12 років), коли вводяться обов"язкові тести для перевірки якості знань. Завдання підвищеного рівня складності мотивують учнів до посиленої самопідготовки. До речі, інфраструктура приватних шкіл відсутня, освіта цілком безкоштовна.
Досвід Фінляндії
Можливість створення комфортної психологічної атмосфери показала й Фінляндія. Тут також перше місце надається творчості й вільному розвитку. У дітей спостерігається потяг відвідувати школу, залишатися в ній у позаурочний час.
Наші ж реалії, на жаль, далекі від такого. Зовнішня оболонка не головне, важливо те, що в середині. Заперечите Ви мені. А я відповім, що там, де діти, немає другорядного. А вони вже мріють давно і потребують змін.
P.S. Школа майбутнього буде колись, а в класі мого сучасного стара батарея, поставлена в 1965 році ( задовго до мого народження), чекає, коли прилетить чарівник на блакитному гелікоптері й безкоштовно відремонтує її. Такі справи.
А якою Ви бачите школу майбутнього? Що про реформи освіти у світі знаєте? Напишіть, будь ласка, у коментарях!
Особисто я вважаю нинішню форму школи найкращою. Людина, звичайно, соціальна істота, але за гармонійного співіснування з природою (що вже звучить як утопія) діти повинні виховуватися у школі вимогливій (порівняно з модерними). Коли ж ми хочемо йти за шляхом Європи і наслідувати її, треба бути готовими до тривалого і болючого очікування, під час якого батареї 2015 року будуть служити ще й у 2080.
ВідповістиВидалитиОх, ці батареї. Рейтинг навчальних закладів за результатами ЗНО з української мови та літератури 2015 показав, що ЗОШки не дають бажаних показників. Лідерами стали ліцеї, гімназії, колегіуми. Це трішки інакші форми. Декотрі з них приватної форми власності. Вимогливість ніхто не скасовує. Але індивідуального підходу та свободи творчого розвитку нам таки бракує.
Видалити