Іван Франко - феномен доби

Інколи буває так, що людина випереджає свій час і місце. Тоді її не люблять, ба навіть бояться, не розуміють.Така людина інакша. Вона феномен, приречений на страждання, нерозуміння, самотність. Такою людиною був і, як видно з купюри вище, є Іван Франко.

 

Як і належить генієві української літератури, народився Франко в невеличкому селі Нагуєвичі (сучасна Львівська область, Дрогобицький район), у якому, щойно дізналася зі статті Галини Пагутяк, його не любили й оминали, називаючи "вошивим дідом", бо не любив розкоші, харчувався з лісу і постійно розпитував про місцевий демонізм.

Улюбленим місцем в Україні для Франка був Львів. Справді, унікальне місто, здатне сприйняти й зрозуміти неформат. Бо що таке формат? Шаблон. Стереотип. Кліше. Франко ж феномен. Якщо й могли його зрозуміти на Батьківщині, то лише у Львові. Саме там народжується псевдонім Джеджалик. Нічого дивного - денді. Франку ж 20! Він молодий, амбітний, здібний та безмежно інтелектуальний.
Мало хто знає, що Іван Якович має науковий ступінь доктора філософії, здобутий не абиде, а у Відні. Це він прочинив вікно в Європу. 

Митець вільно володів 14 мовами, котрі вивчив самотужки. Його творча спадщина, певне, найбільша в доробку вітчизняних письменників. Невипадково саме Франко вивів українську літературу на світовий рівень, відкрив плеяді наступників шлях до модернізму. Як же боялася сучасність свого генія... Боялася, але не могла не помічати. Тому письменника було номіновано на Нобелівську премію, яку він, вірогідно, здобув би, якби не ... смерть. Посмертно нобелівку не вручають. Між іншим, у Франка чи не найбільша кількість псевдонімів, близько 100. Чому так трапилося? Знову демонізм. У родині вважали, що якщо називати дитину інакше, то можна обдурити смерть. Ось і назвали Франки сина Іваном, а вдома кликали Мирон. Цю гру продовжив і дорослий митець. З різних міркувань уже. І таки вдалося. Франко безсмертний.
Чи здатні ми сьогодні прочитати й зрозуміти його?
Більше Вам розкаже Святослав Вакарчук.

Хочете-таки зрозуміти? Пропоную прочитати. 

 "Перехресні стежки"

"Сойчине крило"