Завтра до діток приїздять психологи. Нам же, дорослим, доводиться гамувати свій стрес, страх, шок самим. Я не знаю кращого антидепресанта, ніж книга. Текст, який приколисав вишуканим ароматом львівської кави, неповторним дотиком проникливої музики слова з цілющим ароматом кардамону.
На мій допис у Фейсбуці про осінню книгу відреагувала викладач альма-матер - завдяки їй познайомилася з новим автором та романом. Читання захопило. Сьогодні перегорнула останню сторінку. Легко і водночас філігранно проникливо. У таких текстах тоне печаль...
Щойно натрапила в Інтернеті на соцсторінку самої авторки. Переконалася, що життєствердний оптимізм іде від світлих, сповнених тепла людей. Знайомтесь,ні, це не голівудська акторка, а сучасна львівська авторка - Наталія Гурницька.
"Того року літня погода затрималася надовго, а осінь заступила якось непомітно — саме тоді, коли світ довкола почав міняти зелену барву на жовтогарячу та багряну. Майже й не вловимі зміни, бо мереживо з теплих кольорів листя над головою все ще дарувало приємне розслаблення та затишок, а проміння сонця крізь павутину бабиного літа заколисувало і не дозволяло повірити у наближення холодів. А потім, несподівано швидко, настала справжня осінь. Ранки зробилися прохолодними та вогкими, сонце вже не гріло, а лише мляво протискалося промінням крізь сіре, насуплене небо і так само неохоче розсіювало вранішні тумани. За декілька днів листя з дерев цілком пооблітало, розшарпане вітрами та нічними приморозками, а ще за тиждень лежало під парканами та деревами мокрим побляклим непотребом. З дня на день очікували снігу, але замість нього прийшли холодні, набридливі дощі, а східний вітер приніс за собою таку ж пронизливу сирість і мряку.
Виходити на вулицю зовсім не хотілося, і Анна вирішила зачекати та поки не розшукувати, де кицька заховала своїх новонароджених кошенят. До обіду стане тепліше і, може, хоч трохи розсіється гидотний туман, який зараз густими молочними клубами осідає на землю, чіпляється за траву, заповзає в кожну щілину і робить довколишні предмети невиразними та сірими, ніби відображеними у брудній дощовій баюрі. А ще до того часу повернеться від похресниці тітка Стефа".
P.S. Приємного кавування...
Немає коментарів:
Дописати коментар