Спекотна пора виставлення оцінок

Щойно прочитала на ФБ статтю щодо оцінок та калічення ними дітей. Сама повернулася з роботи, де сиділа з калькулятором, щоб вирахувати середнє арифметичне й поставити тематичну, а потім семестровий бал. У мене мерехтять перед очима цифри, але я розумію, наскільки ці шістки, сімки чи вісімки потрібні дитині. Навіть, знаєте, минулого року робила зі старшокласниками соцопитування, чи потрібні взагалі оцінки в школі, чи краще просто усім "молодець", а ЗНО покаже об"єктивний результат. Була здивована. Діти хочуть оцінок! Бо це їх стимулює.  ( А ще мені вкрай подобається фото вчительки) Цікаво, де взяли?))))))))

Чи вважають вони оцінки вчителів об"єктивними. Переважно так. Ми не оприлюднювали результати, ніяких штрафних санкцій бути не могло. 

Чи може бути об"єктивним учитель, який вираховує на калькуляторі середнє арифметичне. Наприклад,  оцінка за ведення зошита 10 (старанно, охайно, але без творчого підходу, з орієнтацією на ГДЗ), оцінка за декламування поезії 11 (майже досконало),  контрольне тестування з теми 2. Маю рахувати так: (10+11+2):3=маю ставити 8. Напевне, я винна, що дитина не прочитала текст, була відсутня на уроках, робила вигляд, що слухала. Наприклад, це 9 клас. Наприклад, тема "І.П. Котляревський "Енеїда". Але чи не роблю я ведмежу послугу такою оцінкою, оскільки текст програмовий на ЗНО.

Звісно, сучасний учитель винен у всьому. Не розгледів потенціал. Не зацікавив. Не доніс. При цьому в нього по два уроки на одного письменника. Подовжені канікули. Карантини. Але ж проблема не в цьому. Панове, потенціал не хоче вчитися. Не бачить перспективи.

Моя десятикласниця вперто стверджує, що почне читати лише після 60 років. Бачите, книги руйнують молодість. Познайомила з лекцією Ніла Геймана, порадила переглянути кіноверсію "Крадійки книг", аби мотивувати. Все дарма.

Зараз перевіряю твори за романом Ф.М.Достоєвського "Злочин і кара". Колеги цитують, але я не буду. Мені просто дуже боляче читати характеристики героїв, зроблені підлітками, які читали текст у переважній більшості в суперскороченому варіанті. 

Завтра маю оцінити рівень навчальних досягнень учнів одного із 6 класів, у якому 5 дітей не вміють читати, писати під диктовку. Їм потрібна спеціальна програма. Ось скільки я маю поставити собі, що працюю другий рік поспіль, а діти не вміють читати? Таку ж двійку, як і їм. Але наскільки я розумію, то педагог, починаючи з 5 класу, працює з дітками, які вже вміють читати, писати. Моє завдання дещо інше. Навчати аналізувати, поглиблювати знання, виокремлювати прекрасне, розкривати в тексті підтекст. 

Автор статті багато в чому правий. Але кожен випадок особливий. Повірте, педагогу теж болить, коли він ставить невисоку оцінку - ось тільки робить він це для зросту дитини. І сучасна ЗОШ потребує  особливої програми для роботи з дітьми, які не засвоїли базові знання в початковій школі. Ми маємо зняти рожеві окуляри й побачити цих діток, виробити стратегію, як їх навчати. Цього не вчать в педагогічних вишах.

Яка ж моя оцінка? Завтра спитаю у дітей, потім розкажу Вам. А поки ... почитайте статтю, поміркуйте зі мною...

Як учителі оцінками калічать або переображують наших дітей