Конкурс знавців української мови імені Петра Яцика

Того ж 21  листопада юні сватівчани будуть писати ще один конкурс - знавців української мови імені Петра Яцика. Упевнена, що всі знають, хто такий Тарас Шевченко, але маю сумніви щодо обізнаності молодого покоління про життєпис мецената Яцика. Український критик, прозаїк Михайло Слабошпицький написав про нього біографічну повість "Українець, який відмовився бути бідним".

М.Слабошпицький "Українець, який відмовився бути бідним" 

Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне, нині Сколівського району на Львівщині. Залишився сиротою в 14 років і як старший син узяв на свої плечі відповідальність за всю сім'ю Дмитра та Марії Яциків. Життєвий шлях завершив у Торонто 1 листопада 2001-го, де його поховано на цвинтарі в Гай-парку.

Петро Яцик мав дар - навпростець іти до істини. Не випадково він такий успішний став у бізнесі, бо сам характеризував себе: «Бог нагородив мене вмінням вирощувати п'ять помідорів там, де інші вирощують один». Це, звісно, образно. Але характерно, що саме він 1949 року прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».

З часом став офіційно найбагатшою людиною Канади, "українцем світу" в ті роки. Але не тим він нам цікавий, хоч це теж – креатив мислення. Він нам цікавий тим, що є найбільшим українським жертводавцем другої половини ХХ століття. Ще з кінця 50-х років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», яку видавали в повоєнні роки.

Одним із найвідоміших проектів є видання англійською мовою «Історії України – Руси» Михайла Грушевського, переклад і друк якого становив 15 млн доларів. Нам відомо, що український Гарвард поставав на пожертви Петра Яцика, Інститут українських студій при Альбертському університеті, в Токіо, Лондонський університет у Британії, центри української науки в Торонтському університеті. Петро Яцик – за професією будівельник, не історик чи гуманітарій, який зрозумів: здатен панувати світом той, хто на вершинах інтелектуальних.

Коли Яцик почав їздити в Україну, його як чоловіка в діаспорі авторитетного, популярного атакували наші кореспонденти. І найчастіше вони повторювали запитання на зразок: як можна розбагатіти? Що потрібно для того, щоб стати бізнесменом?

Тоді багато хто очікував від нього універсальних рецептів, за допомогою яких усе має відбутися, мов за помахом чарівної палички, – вмить і без жодних зусиль.

У відповідь на особливо наївні запитання він рекомендував, іронічно примружуючи молоді очі: «Найкоротший шлях здобути гроші? Пограбуйте банк, то відразу матимете їх. Нічого йти в бізнесмени, якщо маєте в душі тільки мрію про багатство. Потрібні ще совість, знання і порядність. Хочеш бути бізнесменом, то ставай добрим бізнесменом!».

Ще раз про етику бізнесу та про багатих і бідних. Прийшов якось до Яцика чолов’яга вже зрілих років і каже: «Знаєте, пане Яцику, я такий спритний і такий практичний. Хочу за бізнес узятися. То просив би у вас поради». «Запам’ятайте, шановний, у бізнесі можна обманути лише один раз, а після того ваша справа безнадійно програна. Бо про той обман одразу ж знатиме весь діловий світ. Бізнес – справа чесних людей», – відповів він.

Завдання конкурсу для учнів 5-11 класів

Тому наснаги Вам учасники, винахідливості, креативності й чесності насамперед!