Привіт! За вікном спекотне літо 2015 року, зварила собі каву й прийшла поспілкуватися з тобою. Я люблю літо. А ти? Усі обговорюють спеку, але мені значно важче пережити холод, бо мороз пробирається крізь шкіру й сковує навіть кістки. Отак я сильно мерзну. А зараз тепло. Тож давай радіти. Літо тільки починається, і в нас попереду відпочинок. Що ти робиш під час літньої сієсти? У тебе є сієста? Така мила іспанська традиція... Я читаю. Сьогодні хочу порекомендувати Рея Бредбері. Щоправда ми його вже читали, але це зовсім інший настрій. Отже, "Кульбабове вино". Не знаю, чи ти повнолітній. Але ж вино з кульбаб)
"Попереду було ціле літо, безліч днів, безліч цифр у календарі. І він уявив собі, як його руки снуватимуть на всі боки, наче в бога Шіви з книжок про далекі мандри, зриваючи з дерев недостиглі яблука, персики, чорні як ніч сливи. Як він порине в ліс, у чагарі, в річку. Як утішатиметься холодом за вкритими памороззю дверима льодовні. І як радітиме, смажачись у бабусиній кухні разом з численними курчатами...
А тепер на нього чекало звичне діло.
Раз на тиждень йому дозволяли ночувати не в будиночку поряд, разом з батьком, матір'ю та меншим братом Томом, а вибиратися темними крученими сходами сюди, в дідову вежу, і спати в цій оселі чародія серед громовиць і примар, щоб прокинутись удосвіта, поки ще не задзвеніли на вулицях молочні пляшки, і взятися до свого заповітного чаклування".
Немає коментарів:
Дописати коментар