Чому карантини відбувається саме в другій половині зими? Можливо, тому, що саме о цій порі добігає екватору навчальний і трудовий рік, наш організм виснажений, потребує інтермецо. Як же провести вільний час? Пустку здатен заповнити контент. Ним цілком може бути література.
Скажу Вам чесно, я мало цікавилася біографією авторів раніше. Ще в студентстві потайки посміхалася з біографічного методу, вважала, що текст може і має жити окремо. Більше того, так він здобуває повну свободу, розкриває простір для інтерпретацій.
Текст для філолога - особлива цінність. Без нього урок - демагогія. А автор? Що він хотів сказати?) Наївно, правда ж?
Але нещодавно я переглянула фільм, який змінив мої вже, здавалося б, усталені погляди. Це зворушлива стрічка "Порятунок містера Бенкса", яка на прикладі доброї, знайомої всім дитячої казки про Мері Поппінс показала важливість постаті автора під час тлумачення художнього твору.
Письменник часто лишається чужинцем для нас. Цікаво, про що б він думав, якби мав змогу знаходитися під час уроку за спиною вчителя?
У кожного філолога, напевне, є особливі тексти, уроків із вивчення яких він чекає з нетерпінням. Чи не лишається і цей автор таким же стороннім нам, як Памела Треверс Уолту Діснею?
Для мене Мері в дитинстві була втіленням легкості й жіночності. Ніколи не помічала, скільки авторського болю й страждань міститься в підтексті. Виникло бажання перечитати усе прочитане після детального знайомства із біографічними фактами митців.Спробую змінити й свої уроки. Поруч із текстом має бути автор, а не вчитель. Педагогу ж лишається влаштувати щось на кшталт спіритичного сеансу для учнів. Відтак раджу всім переглянути "Порятунок містера Бенкса". До речі, є дубльований українською.
"Порятунок містера Бенкса"
А що Ви думаєте про взаємозв"язок між автором та художнім твором, наскільки він важливий у процесі вивчення тексту?
Немає коментарів:
Дописати коментар