Весна... Про що ще говорити на уроці української літератури, як не про любов? І тема та, що треба, - химерна проза В.Дрозда на прикладі повісті "Ирій". Отже, цитата для міркування на завтрашньому уроці (на 7 уроці найбільш романтична атмосфера панує якраз).Коротко для тих, хто не в курсі. Сільський хлопець Михайло приїздить для продовження навчання в місто Ирій. У школі зустрічає дівчину, яку бачив на перекидному календарі. Логічно, що відбувається маленьке диво - кохання. Відповідь дівчини Клави Литвин заслуговує на звання однієї з найоригінальніших:
"Закоханість, за моїм спостереженням, - це аритмічність нервової системи, безсумнівно, тут надибуємо моменти резонансу, своєрідної детонації, процес хворобливий і мало досліджений, я займусь ним після третього курсу медичного інституту, думаю, це буде також темою моєї майбутньої кандидатської дисертації. Незабаром цей паталогічний спазм нервових центрів так само легко зніматиме звичайнісінька таблетка, як, припустимо, тепер анальгін знімає невралгічний біль".
Питання: 1) кохання - це захворювання?
2) Чи потрібно винайти таблетку від нього?
3) А якщо кохання не розділене?
Приємних романтичних снів. Про хімію кохання піде мова завтра...
Немає коментарів:
Дописати коментар