Типова вчителька. Працює, старається, має успіхи , користується авторитетом у дітей)
Сьогодні стала ще більш сучасною: зареєструвалася на Фейсбук. Зайшла на сторінку педагога, роботу якого поважаю, - Авраменка О.М. Освітяни ж мають право на особисте життя? Так ось Олександр Миколайович поділився зі знайомими радістю, викликаною придбанням авто преміум-класу - Лексусом. Скільки ж "дружніх" коментарів послідувало. Виявляється, що український педагог має бути стражденним, нещасним, замученим і їздити в кращому разі на велосипеді (звісно ж, вітчизняного виробника). Це як твори ХІХ ст. - обійняти й плакати (Галя, Маруся, знову Галя, сердешна Оксана тощо).
"Заховав свого коня, щоб не дратувати тих, з ким почалася істерія, сповнена ненависті й заздрощів. Але пізно... Пост із моїм Лексусом уже блукає просторами ФБ... Виявляється, український філолог має бути бідним і нещасним. Бути успішним в Україні не можна і не варто, на думку багатьох. Але не все втрачено, якщо є такі люди, які вміють порадіти за успіхи українців-освітян. Бажаю всім уміти ставити мету й досягати її: писати гарні книжки, випікати смачний хліб, лікувати хворих, захищати Батьківщину, любити ближнього... але не заздрити!" - пише мовознавець. І даремно. Я ось тішуся такому прикладу. І маю надію... заробити на Бентлі... в школі...
Нетиповий педагог. Професіонал. Успішний. Обдарований. Упевнений у собі!
Він приклад для наслідування.
Немає коментарів:
Дописати коментар